СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
06 серпня 2008 року | Справа № 2-4/496.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Гонтаря В.І.,
секретар судового засідання Лукашова Ю.А.
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився, Приватне підприємство "Еліос-Крим";
представник відповідача: не з'явився, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еліос-Крим" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 26.05.2008 у справі № 2-4/496.1-2006
за позовом Приватного підприємства "Еліос-Крим" (вул. трубаченка, 3-4,Сімферополь,95013)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Мале спільне підприємство "Юрол-Авто" (правонаступник - приватне підприємство "Еліос-Крим") звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до ДПІ у м. Сімферополі, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002312602\0 від 03.11.2003, яким позивачу донараховано 9838,00 грн. податку на додану вартість та застосовані фінансові санкції в сумі 4919,00 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2008 у справі № 2-4/496.1-2006А відмовлено в адміністративному позові приватного підприємства "Еліос-Крим" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що судовими рішеннями, які мають відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України преюдиціальне значення для даної справи, встановлено що підприємства, якими були виписані податкові накладні позивачу (приватне підприємство "Укр-Техноком", приватне підприємство "УкрДонецкТехноСтрой" і товариство з обмеженою відповідальністю "Опт-Трейдінг"), були зареєстровані на підставних осіб, за винагороду, без наміру займатися підприємницькою діяльністю, тому позивач не мав права включати до податкового кредиту суму, що підтверджена податковими накладними вказаних осіб.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на податковий кредит надається особам, що мають податкові накладні, виписані виключно платниками податку на додану вартість. Але чинним законодавством України не передбачена відповідальність покупця за документи, виписані продавцем. Податковий кредит МСП "Юрол-Авто" підтверджений наявними податковими накладними, у зв'язку з чим відповідач безпідставно виключив суми податку на додану вартість (ПДВ), вказані в податкових накладних ТОВ "Опт-Трейдинг", ПП "Укр-Техноком" і ПП "УкрДонецкТехноСтрой", з складу податкового кредиту. Витрати з оплати ПДВ підтверджені не тільки податковими накладними, але і платіжними документами, що свідчать про перерахування відповідних сум в безготівковому порядку.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 суддю Черткову І.В. замінено на суддю Гонтаря В.І.
У судове засідання, призначене на 06.08.2008 року, представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
За результатами позапланової документальної перевірки МСП "Юрол–Авто", правонаступником якого є позивач, з питань дотримання податкового законодавства при обчисленні та сплаті ПДВ та податку з прибутку при взаємовідносинах з ТОВ "Опт –Трейдинг", ПП "УкрДонецькТехноБуд", ПП "УкрТехноком" за період з 01.01.2002 по 30.06.2003, працівниками податкового органу було складено акт від 31.10.2003 №479/26-2/16-13787378.
Згідно з вказаним актом перевірки, позивачем, у порушення вимог пп. 7.2.4 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" були занижені податкові зобов’язання з ПДВ на суму 9838,00 грн. у зв’язку з завищенням податкового кредиту за вказаний період на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Опт –Трейдинг", ПП "УкрДонецькТехноБуд" та ПП "УкрТехноком".
Податковим повідомленням-рішенням № 0002312602/0 від 03.11.2003, винесеним на підставі зазначеного акту, ДПІ у м. Сімферополь визначила позивачу податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 14757,0 грн., у тому числі 9838,00 грн. за основним платежем, 4919,00 грн. –за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включена до суми податкового кредиту сума ПДВ в розмірі 3150,00 грн. згідно з податковою накладною №52 від 02.09.2002, виписаною ПП "УкрДонецькТехноБуд".
На підставі податкової накладної №23 від 08.11.2002 на суму 22496,4 грн., в т.ч. ПДВ –3,749,4 грн, №24 від 08.11.2002 на суму 1997,60 грн. у тому числі ПДВ 249,60 грн, №25 від 08.11.2002 на суму 942,00 грн., у тому числі ПДВ –157,00 грн. №49 від 02.12.2002 на суму 6504,00 грн., у тому числі ПДВ –1084,00 грн., виписаних ТОВ "Опт –Трейдінг", позивачем до складу податкового кредиту включена сума 5240,00 грн.
Крім того, позивач включив до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1448,00 грн. згідно з податковою накладною №31 від 29.10.2002 на суму 8688,00 грн., яка виписана ПП "УкрТехноком".
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначене згідно з цим законом.
Згідно з пп. 7.4.1 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
У відповідності до ч. 2 пп. 7.4.5 ст. 7 Закону, 7.4.5. не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю –платникові податку продавцем, визначено п.п.7.2.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 затверджено Порядок заповнення податкової накладної. Порядком передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов’язань позивача (п.6). Пунктом 18 Порядку встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку –продавця.
Відповідно до п.5 абз. I даного Порядку податкова накладна вважається недійсною в разі її підписання іншою особою.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням суду Київського району м. Донецька від 13.09.2002 установчі документи ПП "УкрТехноком" визнані недійсними з 06.06.2002, свідоцтво платника ПДВ визнано недійсним з моменту видачі –12.06.2002. Рішення набрало законної сили.
Податкова накладна №31 на суму 8688,00 грн., у тому числі ПДВ – 1448,00 грн., виписана від імені ПП "Укртехноком" 29.10.2002.
Рішенням місцевого суду Куйбишевського району м. Донецьк від 29.07.2002, яке набрало законної сили, визнані недійсними з 09.07.2002 установчі документи "УкрДонецькТехноБуд" та з моменту видачі –17.07.2002 - визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ №0803355.
Позивачем включена до складу податкового кредиту сума ПДВ по податковій накладній №52 на суму 18900,00 грн., ПДВ –3150,00 грн., виписаній від імені ПП "УкрДонецькТехноБуд" 02.09.2002.
Рішенням місцевого суду Калінінського району м. Донецька від 31.10.2002 визнані недійсними з моменту реєстрації, тобто з 25.09.2002 установчі документи ТОВ "Опт –Трейдінг", а з 03.10.2002 –свідоцтво платника ПДВ, видане ТОВ "Опт –Трейдінг". Рішення набрало законної сили.
Позивачем включені до податково кредиту суми ПДВ, вказані в податкових накладних, які були виписані від імені ТОВ "Опт –Трейдінг" 08.11.2002 (№23 на суму 22496,40 грн., в т.ч. ПДВ 3749,40 грн., №1997,60 грн., в тому числі ПДВ –249,60 грн., №25 на суму 942, в тому числі ПДВ –157 грн.) та 02.12.2002 (№49 на суму 6504,00 грн., в тому числі ПДВ 1094,00 грн.).
Вищенаведеними рішеннями місцевих судів було встановлено, що підприємства "УкрТехноком", "УкрДонецькТехноБуд", ТОВ "Опт –Трейдінг" були зареєстровані на підставних осіб, за винагороду, без наміру займатися підприємницькою діяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, суд першої інстанції правомірно зазначив про преюдиціальність вказаних судових рішень для даної справи.
Викладені обставини свідчать про те, що у господарській діяльності зазначених підприємств на стороні продавця діяла особа, яке не могла мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності, зокрема –податкових накладних.
Тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, включена позивачем до податкового кредиту сума ПДВ не відповідає фактичним податковим зобов’язанням платника податку - продавця.
До такого ж висновку дійшов Вищий Господарський суд України у своїй постанові від 27.01.2005, приймаючи рішення про скасування рішення Господарського суду АР Крим від 24.05 –02.06.2004 у даній справі.
Відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Еліос-Крим" залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2008 у справі № 2-4/496.1-2006 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
В.І. Гонтар