ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2012 р. Справа №2а-9973/12/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.О., представників сторін:

представник позивача - Аркатова В.В., довіреність б/н від 17.11.2012р.;

представник відповідача - Герасимов Д.О., довіреність №150/10/10-024 від 05.03.12р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: Дочірне підприємство "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.08.12р. № 0001112302 та від 30.08.12р. №0001122302, видані Державною податковою інспекцією у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 1206/2201/2650736 від 20.08.2012р. про порушення позивачем п.п. 5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, п.5.3.9, пп.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та встановлені порушення пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 12.09.2012р відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 02.10.2012 року витребувано докази та зупинено провадження у справі до 01.11.12р.

Ухвалою суду від 01.11.12р. поновлено провадження у справі з 01.11.12р. та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 01 листопада 2012 року представник позивача на позовних вимогах наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні надав пояснення в якому зазначив, що проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях від 02.10.2012р. Додатково зазначив, що на час судового розгляду справи, розслідування кримінальної справи, на підставі матеріалів якої зроблено висновки про нікчемність угод позивача з ТОВ "Бренд Строй" та Фірмою "Капітель Плюс", триває, та будь-яких процесуальних рішень за наслідками розслідування, які б набрали законної сили, немає.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 584/2011 ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), одним з завдань якої відповідно до абз.1 п. 3 цього Положення є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Державна податкова інспекція у м. Євпаторії АР Крим ДПС є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п. 1 ст. 3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача -Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим ДПС у зв'язку з прийняттям такого повідомлення -рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Дочірне підприємство "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" є юридичною особою, яка 21.03.1995 року зареєстрована Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом Серії А00 №638211.

Таким чином, судом встановлено, що Дочірне підприємство "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що з 09.08.2012 року по 15.08.2012 року на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Розділу 1, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Глави 8, Розділу 2 Податкового Кодексу України, наказу Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби від 08.08.2012 року №579, листа ДПС в АР Крим №4318/7/22-0320 від 28.05.2012 року посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірного підприємства "Санаторій Ударник"для дітей з батьками"Закритого акціонерного товариства лікувально -оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Бренд Строй", з фірмою "Капітель плюс"за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1206/2201/02650736 від 20.08.2012 року (далі -Акт перевірки).

При перевірці використані документи: Статутні документи, реєстраційні документи, накази, декларації з податку на прибуток підприємства, декларації з податку на додану вартість з додатками, журнали ордери рл.рах. 631, реєстри отриманих податкових накладних, договори, акти виконаних робіт, податкові накладні по ТОВ "Бренд Строй".

В Акті перевірки зазначено, що до перевірки не надані первинні документи, підтверджуючі взаємовідносини з фірмою "Капітель плюс"за період 2009 року (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні), у зв'язку з вилученням вказаних документів прокуратурою м. Євпаторії відповідно до протоколу виїмки від 06.07.11р.

З Акту перевірки вбачається, що під час перевірки було використано матеріали кримінальної справи №69-0146, яка розслідується слідчим ОВС ГСУ ДПС України відносно директора БВП "Строитель -плюс" ОСОБА_4, фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 за фактами фіктивного підприємництва -створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_7 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_7, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст..ст.28 ч. 2, 205 ч.2, 27 ч. 5, 212 ч.3 КК України, та порушеної у ході слідства кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва -створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: фірма "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй"з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2 КК України, а саме, висновки щодо наявності ознак фіктивності та факту здійснення господарської діяльності, копії протоколів допитів свідків, акти проведення працівниками УПМ зустрічних звірок платників податків по наступних контрагентах: фірма "Капітель плюс", ТОВ "Бренд Строй".

Саме матеріали, отримані в ході попереднього слідства по зазначеної кримінальної справи, були виключними підставами для висновків відповідача щодо нікчемності угод позивача з контрагентами та щодо порушення ним податкового законодавства, які викладені в Акті перевірки. Вказані обставини підтвердив також представник відповідача у судовому засіданні 01.11.2012р.

Відповідно до Акту перевірки, по взаємовідносинам з фірмою "Капітель Плюс" до податкового кредиту, на підставі податкових накладних та розшифровок №5 до Декларації з податку на додану вартість, підприємством віднесено податок на додану вартість на загальну суму 32 466,01 грн., у тому числі сума ПДВ -27 879,79 грн., яка надає право на формування податкового кредиту та сума ПДВ 4 586,22 грн., яка не надає право на формування податкового кредиту та вноситься до складу валових витрат, у відповідних податкових періодах: за травень 2009 року сума ПДВ -9 431,53 грн., сума ПДВ по оподатковуваним операціям 9 264,27 грн., пільговий обсяг податкового кредиту, які віднесені до валових витрат 167,26 грн.; за червень 2009 року сума ПДВ - 18 333,90 грн., сума ПДВ по оподатковуваним операціям 15 217,00 грн., пільговий обсяг податкового кредиту, які віднесені до валових витрат 3 116,9 грн.; за липень 2009 року сума ПДВ -4 700,58 грн., сума ПДВ по оподатковуваним операціям 3 398,52 грн., пільговий обсяг податкового кредиту, які віднесені до валових витрат 1 302,06 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку розрахунок за виконані послуги здійснено шляхом перерахування грошевих коштів з поточного рахунку. на момент перевірки, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутня.

По взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй"до податкового кредиту на підставі податкових накладних та розшифровок №5 до Декларації з податку на додану вартість, наданих до перевірки, віднесено податок на додану вартість за вересень 2010 р.на загальну суму 25 000,00 грн. у тому числі сума ПДВ -23 750,00 грн., яка надає право на формування податкового кредиту та сума ПДВ 1 250,00 грн., яка не надає право на формування податкового кредиту та включається до складу валових витрат, у відповідних податкових періодах: за вересень 2010 року сума ПДВ -25 000,00 грн., сума ПДВ по оподатковуваним операціям 23 750,00 грн., пільговий обсяг податкового кредиту, які віднесені до валових витрат 1 250,00 грн.

В Акті перевірки зазначено, що на момент перевірки, кредиторська або дебіторська заборгованість відсутня.

Зі змісту Акту перевірки також вбачається, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведені звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами -покупцями та контрагентами -постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, проведенні на виконання постанов слідчого групи слідчих, старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, що винесені в рамках кримінальної справи №69-0146.

У зазначених постановах вказано, що "кримінальна справа №69-0146 порушена відносно директора БВП "Строитель -плюс" ОСОБА_4, фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 за фактами фіктивного підприємництва -створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема:ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "Союз КДС”ОСОБА_7 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС”ОСОБА_7, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст..ст.28 ч. 2, 205 ч.2, 27 ч. 5, 212 ч.3 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009 -2012 року на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на "підставних" осіб, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп", та "транзитне" підприємство -БВП "Строитель -плюс", директором і головним бухгалтером якого являється ОСОБА_4, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва -створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: фірма "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй"з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 205 ч.2 КК України. Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно -матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам "послуг"із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства".

В ході досудового слідства встановлено, що одним з суб'єктів підприємницької діяльності України, яке протягом 2009-2012 року мало фінансово-господарські стосунки з вказаними вище підприємствами, являлось ДП "Санаторій Ударник".

В ході проведення перевірки була отримана інформація - акт від 11.04.12р. №38/22/31095815 "про проведення зустрічної звірки фірми "Капітель Плюс"з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами -покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості з розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим, встановлено наступне: "Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.. 55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно с контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами -покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків". Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий фірмой "Капітель плюс"від контрагентів -постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Фраховуючі дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгц постачання до реальних "вигодонабувачів". Фірма "Капітель Плюс"за рахунок підприємств формувало податковий кредит, тобто згідно з характером операцій є транзитером -суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу, у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носить вигодотранспортуючий характер. Відповідно до поданих Фірма "Капітель Плюс" податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, встановлено, що покупцем Фірми "Капітель Плюс", за даний період був ДП "Санаторій Ударник"ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" за травень 2009 року сума ПДВ склала 9 431,53 грн., за червень 2009 року - 18 333,9 грн., за липень 2009 року -4 700,59 грн., всього 32 466,02 грн. В ході проведення перевірки також встановлено, що фірма "Капітель Плюс" являється по відношенню до своїх покупців, суб'єктом господарювання (платником ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна, отже економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють -фактично відсутня.

З Акту перевірки вбачається що податковим органом також було проведено зустрічну перевірку ТОВ "Бренд Строй", про що складений акт від 06.04.12р. №29/22/36165567 "Про проведення зустрічної звірки ТОВ "Бренд Строй", з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами -покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості з розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим, встановлено наступне: "Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.. 55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно с контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами -покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків".

ТОВ "Бренд Строй"за рахунок підприємств формувало податковий кредит, тобто згідно з характером операцій є транзитером -суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодо набувачу, у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носить вигодотранспортуючий характер. Водночас за відсутності факту придбання/ реалізації товарів відповідні суми не можуть включатися до складу доходів для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Враховуючи вищевикладене, звіркою ТОВ "Бренд Строй" встановлено факти формування податкового кредиту від постачальників з ознаками "фіктивності", реальність проведених господарських операцій по яким спростовано актами зустрічних звірок, а також той факт, податкова вигода за придбані товари, роботи, послуги у контрагентів -постачальників фактично не була використана у власній господарській діяльності ТОВ "Бренд Строй", а була спрямована на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючі дані факти, податкова вигода, сормована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів". Відповідно до поданих ТОВ "Бренд Строй"податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, встановлено, що покупцями ТОВ "Бренд Строй", за даний період був ДП "Санаторій Ударник"ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" за вересень 2010 року сума ПДВ склала 25 000,00 грн. В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Бренд Строй"являється по відношенню до своїх покупців, суб'єктом господарювання (платником ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодо набувачем, у якого відповідно до податкової звітності різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна, отже економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють -фактично відсутня. В акті перевірки також зазначено, що директором ТОВ "Бренд Строй"з 17.10.2009 року була ОСОБА_10, дала пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. ОСОБА_10 робила садівником у ОСОБА_11, яка запропонувала їй стати засновником та директором ТОВ "Бренд Строй". Мети отримання фінансової вигоди від відкриття підприємства не мала. Діяльністю ТОВ "Бренд Строй"не займалась і про це їй не відомо. Яку-небудь господарську діяльність в ТОВ "Бренд Строй"не здійснювала, звітність підприємства не заповнювала, не підписувала, не здавала. Фірма "Капітель плюс"і ТОВ "Бренд Строй"були зареєстровані з подальшою передачею в управління підставним особам та таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати повноваження, всупереч інтересам держави та з порушенням норм чинного законодавства, з метою ухилення від сплати податків, оскільки особи, які здійснювали господарську діяльність від імені Фірми "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй" усвідомлювали протиправність своїх дій, свідомо приховували своє місцезнаходження та не сплачували податки, як це передбачено чинним законодавством України.

На підставі викладеного, посадовими особами відповідача зроблено висновки, що оскільки керівники не здійснювали від імені підприємств безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку, то дану діяльність не можливо вважати підприємницькою. Первинна документація із реквізитами фіктивних підприємств -від імені фірми "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй" не відповідає вимогам Законів України, так як складена і підписана особами, не уповноваженими на це та не наділеними правоздатністю щодо діяльності вказаних юридичних осіб. Фірма "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй" здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій,

пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

У зв'язку з наведеним, відповідачем встановлено, що постачальниками ДП "Санаторій Ударник"були контрагенти -фірма "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй", які мають ознаки "фіктивності".

Таким чином, на думку відповідача, перевіркою встановлено, що усі операції за участю фірми "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй" спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Перевіркою встановлено, що податкові накладні, які стали підставою формування податкового кредиту позивача, були отримані від контрагента ТОВ "Бренд Строй" та фірми "Капітель Плюс". Дані підприємства зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих підприємств. Крім цього дані особи заперечують й у підписанні будь-яких первинних документів. Отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які свідчать про факт придбання товарів, робіт чи послуг, та тому віднесення відображених у них сум ПДВ, до податкового кредиту є безпідставним. Оскільки фактично факт надання послуг по ланцюгу постачання від постачальників -фірми "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй"до позивача не підтверджено, податкові накладні (відсутні) не підтверджують реальність постачання послуг даними підприємствами, позивачем неправомірно віднесено суму ПДВ придбаних робот (послуг) до складу податкового кредиту підприємства за перевіряємий період по вище вказаним контрагентам. За такими підставами, за висновками зазначеного акту перевірки, керівники не здійснювали від імені підприємств безпосередньої самостійної діяльності направленої на отримання прибутку, то дану діяльність не можливо вважати підприємницькою. Первинна документація із реквізитами фіктивних підприємств -від імені фірми "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй"не відповідає вимогам Законів України, так як складена та підписана особами, не уповноваженими на це та не наділеними правоздатністю щодо діяльності вказаних юридичних осіб.

На підставі вищезазначеного, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені між позивачем та фірмою "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй"не спричинили реального настання юридичних наслідків в силу приписів Наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів" від 10.01.2007р. №2, Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Відповідно до висновків акта перевірки позивач по взаємовідносинам з "Капітель Плюс", ТОВ "Бренд Строй" встановлено порушення: пп. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 пп. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 73 291,00 грн., у тому числі по періодах:

- півріччя 2009 року у сумі 30 393 грн.;

- 3 квартали 2009 року у сумі 41 729,00 грн. ( у тому числі з квартал 2009 року у сумі 11 336,00 грн.);

- 2009 рік у сумі 41 729,00 грн.

- 3 квартали 2010 року у сумі 31 562,00 грн.

-2010 у сумі 31562,00 грн.

пп.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 51 630,00 грн. у тому числі по періодах:

- у травні 2009 року у сумі 9 264,00 грн.;

- у червні 2009 року у сумі 15 217,00 грн.;

- у липні 2009 року у сумі 3 399,00 грн.;

- у вересні 2010 року у сумі 23 750,00 грн.

Висновки акту перевірки №1206/2201/02650736 від 20.08.2012 року були покладені в основу податкових повідомлень-рішень: від 30.08.2012 року №0001112302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 530623,00 грн.: за основним платежем збільшено у сумі 42 898,00 грн. , за штрафними (фінансовими) санкціями 10 725,00 грн.; від 30.08.2012 року №0001122302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 29 688,00 грн.: за основним платежем збільшено у сумі 23 750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5 938,00 грн.

Згідно Розрахунку штрафних санкцій до Акту перевірки по податку на додану вартість (23750,00 грн. за вересень 2010р.) та по податку на прибуток у частині суми 31562,00 грн. (3 квартали 2010р.) нарахування зобов'язань обумовлено визнанням нікчемними господарських операцій з ТОВ "Бренд Строй" у вересні 2010р., а по податку на прибуток в частини суми 11356,00 грн. -визнанням нікчемними господарських операцій з Фірмою "Капітель Плюс" у 3 кварталі, а саме у липні, 2009 року. Порушення, виявлені за попередні періоди, до складу визначених податковим органом зобов'язань не увійшли у зв'язку зі спливом 1095-денного строку давності.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №145633 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд Строй" зареєстровано 17.10.2008 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, як юридичну особу та взято на облік як платника податків Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі від 20.10.2008 року за №42820. Відповідно до Свідоцтва №100148623 ТОВ "Бренд Строй" є платником податку на додану вартість від 03.11.2008 року. Відповідно до витягу з сайту ДПС України вказане свідоцтво анульоване 11.04.2012р. Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим видано ТОВ "Бренд Строй" Ліцензію Серії АВ №513962 для займанням господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури від 22.02.2010 року №5-Л з строком дії ліцензії з 22.02.2010 року по 22.02.2013 року.

Відповідно до довідки АА №232520 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України основними видами діяльності за КВЕД є: будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу, оптова торгівля інженерними матеріалами, електромонтажні роботи, виробництво будівельних металевих виробів, оптова торгівля хімічними продуктами.

Як свідчать матеріали справи, між ДП "Санаторій Ударник" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (виконавець) було укладено договори підряду: №532 від 06.09.2010 року, №531 від 14.09.2010 року, №530 від 20.09.2010 року, №529 від 30.09.2010 року, відповідно до п. 1.1 яких Замовних замовляє, а Виконавець бере на себе обов'язок виконати ремонтно-будівельні роботи в середині приміщення Замовника, відповідно до усної домовленості. Виконавець зобов'язався надати послуги згідно даного Договору, а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги у розмірі та строки відповідно до умов договору.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ "Бренд Строй" було надано позивачу послуги ремонтно-будівельного характеру в середині приміщення на об'єктах: корпус "Рів'єра", спальний корпус № 1, корпус № 4, спальний корпус № 3. на загальну суму 150 000,00 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийомки виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року, актами здачи-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.10р., 20.09.2010 року, 06.09.10р., 14.09.10р., довідками про вартість виконаних підрядних робіт, договірними цінами, дефектними актами, підсумковими відомостями ресурсів.

Контрагентом позивачу були надані рахунки № 1290 та № 1291 від 30.09.2010 р. на загальну суму 150 000,00 грн., яки були оплачені у складі інших витрат позивачем, в підтвердження чого їм надано витяг з банківського рахунку, оригінал якого оглянуто у судовому засіданні.

Крім того з наданих позивачем документів вбачається перебування приміщень: корпусу "Рів'єра", спального корпусу № 1, корпусу № 4, спального корпусу № 3, у яких проводилися ремонтно-будівельні роботи, у складі майна позивача, та облікування збільшення вартості основних фондів у бухгалтерському обліку позивача.

Також судом встановлено, що на підтвердження фактичного здійснення даних господарських операцій, ТОВ "Бренд Строй" були виписані податкові накладні №1140 від 06.09.2010р. (сума ПДВ - 7000,00 грн.), №1688 від 14.09.2010р. (сума ПДВ - 6166,67 грн.), №1689 від 20.09.2010р.(сума ПДВ 6833,33 грн.) та №1690 від 30.09.2010р. (сума ПДВ - 5000,00 грн.) на загальну суму 150 000,00грн., в т.ч. ПДВ 25 000,00 грн. (як зазначено позивачем, Фірмою "Капітель Плюс" також на підтвердження виконання робіт були виписані податкові накладні, але вони були вилучені згідно з протоколом виїмки органами прокуратури).

Судом встановлено, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені п.1 ч.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час проведення господарських операцій та їх відображення у податковому обліку позивача (далі - Закон про ПДВ), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2. ст. 7 Закону про ПДВ, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Судом встановлено, що позивач з 20.02.2006 р. зареєстрований платником ПДВ (Свідоцтво № 00300947 від 20.02.2006р.) та є платником ПДВ на час розгляду справи у суді.

В Законі про ПДВ (п.п. 7.2.6 п.7.2. ст.7) також вказано, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до вище зазначеного Закону (п.п 7.4.1 п. 7.4 ст.7) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В Податковому кодексі України (далі - ПК України) містяться аналогічні положення.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, якою ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Твердження відповідача про порушення вказаних норм пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із фірмою "Капітель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці (договори, акти здачі-прийомки виконаних робіт, рахунки, податкові накладні, банківську виписку тощо), суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги та збільшення за ними податкового кредиту на 23 750,00грн., оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій з ТОВ "Бренд Строй".

Крім того, відповідно до п. 2. ст. 9 Закону про ПДВ будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована якплатник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ "Бренд Строй" під час виписки вищевказаних податкових накладних та здачи-приймання послуг у вересні 2010 року було зареєстроване як платники ПДВ, а його свідоцтво платника ПДВ, було анульовано лише 11.04.2012 року за ініціативою податкового органу.

Суд вважає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, щодо фіктивності господарської діяльності фірми "Капітель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" в розумінні діючого законодавства є передчасними та такими, що порушують права учасників господарських відносин.

Так, відповідно до ст. 3 ГК України під господарською операцією слід розуміти діяльність суб'єктів господарювання в сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають майнову цінність. Господарська діяльність має здійснюватися для досягнення економічних, соціальних інтересів, з метою одержання прибутку підприємством.

У якості підстави для неприйняття до уваги податкової звітності позивача як підтвердження факту здійснення торгівельної операції, відповідач зазначив, що відображенню в ній підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, яка відображена лише в первинних документах.

У зв'язку з чим, суд зауважує, що порушення податкового законодавства постачальниками у ланцюгу постачання є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем. Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Позивач при проведені господарських операцій оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

У зв'язку із чим суд зазначає, що законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Наявність висновку суду про товарний характер взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Бренд Строй" у вересні 2010р. обумовлюють безпідставність донарахувань відповідачем податкових зобов'язань позивачу як з податку на додану вартість, так і з податку на прибуток за цей же період.

Так, відповідно до п.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якій діяв до 01.01.2011р. (далі - Закон), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.1 ч.7 ст. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Таким чином, Закон прямо встановлює, що витрати на ремонт основних фондів є такими, що прямо пов'язані з господарською діяльністю платника, а отже, роботи з поточного ремонту належних позивачу об'єктів: корпус "Рів'єра", спального корпусу №1, корпусу №4 та спального корпусу №3 були придбані позивачем з метою використання у господарській діяльності.

Використання придбаних робіт з ремонту у господарській діяльності підприємства підтверджується тим, що відремонтовані об'єкти належать до основних фондів підприємства, на яке покладено обов'язок утримувати майно у належному стані.

Що стосується висновків відповідача щодо порушення позивачем законодавства про оподаткування прибутку внаслідок господарських операцій з Фірмою «Капітель Плюс» у 3 кварталі (а саме, у липні 2009 року) внаслідок якого позивачу донараховано податкове зобов'язання у сумі 11336,00 грн. суд зазначає наступне.

Як зазначено в Акті перевірки, висновки про нікчемність угод позивача з Фірмою «Капітель Плюс» у липні 2009 року зроблені позивачем виключно на підставі інформації, яка міститься у матеріалах кримінальної справи, що знаходиться у провадженні слідчого УПМ ДПС України. При цьому будь які документи первинного бухгалтерського та податкового обліку позивача податковим органом під час перевірки не вивчалися взагалі, тому що вони були відсутні у позивача у зв'язку з вилученням прокуратурою м.Євпаторії, що також підтверджується матеріалами справи.

Суд вважає, що висновки Акту перевірки в цій частині взагалі не можуть бути покладені в якості підстав для прийняття рішення про порушення позивачем податкового законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок № 984). акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто, Акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем зазначеного порушення, відповідачем не надані через їх відсутність.

Згідно із п. 6 розділу І Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку , що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 6.1 розділу ІІ Порядку № 984 висновок акту перевірки документальної перевірки має містити опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Судом встановлено, що в акті перевірки від 20.08.2012 року №1206/2201/02650736 в порушення вищевказаних норм Порядку № 984 висновки про порушення податкового законодавства зроблені формально, без посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність зазначених фактів, а лише з огляду на дані попереднього слідства по кримінальної справі, яка знаходиться у провадженні слідчих органів.

Таким чином, відповідачем не взято до уваги відсутність всієї первинної бухгалтерської документації по операціям з фірмою "Капітель Плюс", які були вилучені Старшим слідчим прокуратури м. Євпаторії, що підтверджується Протоколом виїмки від 06.07.11р. та додатком до нього з переліком всіх вилучених документів.

Суд вважає, що це перешкоджає всебічному та достовірному вивченню та дослідженню господарських операцій з цим контрагентом відповідачем. Таким чином, суду незрозуміло на основі яких документів відповідач вбачає фіктивність підприємницької діяльності фірми "Капітель Плюс" та позивача.

Тобто, висновки про нікчемність (недійсність) правочинів позивача з контрагентами зроблено відповідачем в порушення норм діючого законодавства, внаслідок припущень та суб'єктивних висновків щодо умов здійснення господарської діяльності контрагентами позивача.

Стосовно висновків відповідача щодо відсутності у контрагентів - фірми "Капітель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй", ознак господарської діяльності та існування з метою створення податкових вигод третім особам, то таки твердження мають бути підтверджені у встановленому законом порядку, оскільки мають ознаки злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, у зв'язку з чим суд критично ставиться до таких висновків через наступне.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та має на меті одержання прибутку. При цьому, суб'єкти господарювання в процесі здійснення господарської діяльності вступають в господарські правовідносини, укладають відповідні договори, надають або купують послуги, отримують або придбають товари, тощо.

Відповідно до положень ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. При цьому, відповідно до ч. 2 зазначеної статті скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації данного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України. Крім того, відповідно до п. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Жодних заходів з вищепереличеного вжито органами державної податкової служби не було. За фактом фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків обвинувальних вироків суду не винесено, до підприємств, які на думку органів державної податкової служби здійснюють діяльність із порушенням закону та установчих документів, адміністративно-господарські санкції не застосовані.

А, відтак, таки висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є штучними, припущеннями, суб'єктивною думкою, викладення яких в актах перевірки за діючим законодавством не припускається.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України, які містять в собі посилання на правочини, які вчинено з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби можуть звертатися до судів з позовами про стягнення на користь держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Разом з тим, необхідною передумовою для встановлення факту нікчемності угоди є насамперед встановлення умислу сторони або сторін за такою угодою.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи. Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про застосування наслідків нікчемної угоди, що передбачені положеннями ч. 1 ст. 208 ГК України.

Ухвалами суду від 12.09.2012р. та від 02.10.2012 року було витребувано у відповідача копії вироку або іншого процесуального рішення по кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ "Бренд Строй" та Фірми "Капітель Плюс", що набрали законної сили, що підтверджували б факт фіктивності підприємництва -створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Але, будь яких доказів суду надано не було, а відповідачем в судовому засіданні 01.11.2012р. було надано письмове пояснення, згідно якого станом на час судового розгляду справи інформація про винесення вироку або прийняття іншого процесуального рішення по кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ "Бренд Строй", фірми "Капітель Плюс", що набрало законної сили, у відповідача відсутня.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини 4 ст. 72 КАС України належним для адміністративного суду доказом того, чи мало місце діяння та вчинено воно певною особою, є вирок суду в кримінальної справі, якій набрав законної сили. Тому, будь-які матеріали попереднього слідства: протоколи допиту свідків, акти, постанови процесуального характеру незалежно від їх змісту не можуть вважатися належними та достатніми доказами порушення законодавства суб'єктами господарювання.

Враховуючи відсутність доказів умислу позивача та контрагентів за правочином, який відповідач вважає нікчемним, суд дійшов висновку щодо безпідставності зроблених відповідачем висновків.

Так, згідно Акту перевірки, відповідачем неправомірно та безпідставно зроблений висновок, що угоди, укладені позивачем з контрагентами, суперечать інтересам держави та суспільства, не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемною.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Як було вище зазначено, висновки щодо фіктивності підприємницької діяльності, фінансово-господарської діяльності з метою надання податкової вигоди третім особам мають ознаки діяльності, за яку передбачена відповідальність Господарським кодексом України, Податковим кодексом України та Кримінальним кодексом України.

Разом з тим, ніхто не може бути обвинувачений в скоєні злочину до набрання обвинувальним вироком законної сили. В такому випадку, відповідні висновки відповідача є неприпустимими суб'єктивними звинуваченнями, що не належить до компетенції органів державної податкової інспекції. Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, із урахуванням вищенаведеного суду під час розгляду справи не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Крім того, як вже зазначалося, за загальним правилом, порушення, допущені одним платником податків, не впливають на права та обов'язки інших платників податків.

Таким чином, висновки Акта перевірки №1206/2201/02650736 від 20.08.2012 року не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, основаних на суб'єктивній думці перевіряючих щодо правочину, який відбувся.

Враховуючи визнання судом необґрунтованими донарахування позивачу зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, застосування до позивача штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями також є необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено позивачу податковий кредит з ПДВ та податку на прибуток підприємств, а тому збільшення позивачу податковими повідомленнями-рішеннями: від 30.08.2012 року №0001112302 суми грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств в сумі 53 623,00 грн., в тому числі 42 898,00 грн. за основним платежем та 10 725,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 30.08.2012 року №0001122302 суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 29 688,00 грн., в тому числі 23 750,00 грн. за основним платежем та 5 938,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суперечить податковому законодавству України та не ґрунтується на фактичних обставинах.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.11.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 05.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 30.08.2012 року №0001112302 про збільшення Дочірньому підприємству "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 42898,00 грн. основного платежу та 10725,00 грн. штрафних санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 30.08.2012 року №0001122302 про збільшення Дочірньому підприємству "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23750,00 грн. основного платежу та 5938,00 грн. штрафних санкцій.

4.Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" судовий збір в розмірі 833,10 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.