РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом     Державний економічно-технологічний університет транспорту

до                     Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світнес" ОСОБА_1

про                    стягнення 2025,00 грн.

Суддя  Чеберяк П.П.

Представники 

від позивача          Венгерський М.М.- представник за довір. №1/9-756 від 13.06.08р.

від відповідача      ОСОБА_1. -арб. керуючий

              Рішення прийняте 19.06.2008р., оскільки у судовому засіданні 18.06.2008р. оголошувалась  технічна перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           Державний економіко -технологічний університет транспорту  звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою про стягнення з Ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Світнес» арбітражного керуючого ОСОБА_1 2025 грн. боргу.

          Ухвалою від 04.06.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.06.2008 року.

 18.06.2008р. в засіданні господарського суду м. Києва було оголошено перерву до 19.06.2008р. по технічним причинам.

19.06.2008р. представники сторін в судове засідання з'явилися. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та  заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТНЕС» (продавцем) та Київським університетом економіки і технологій транспорту (покупцем) був укладений договір купівлі -продажу нафтопродуктів № 22/05-07/02, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався передавати у власність покупцю товар: нафтопродукти, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати нафтопродукти у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору покупець проводить оплату замовленої кількості нафтопродуктів на підставі виставленого продавцем рахунку - фактури в строки, вказані у рахунку. Після надходження оплати на поточний рахунок продавця він видає покупцю облікові картки  відповідно до замовленої і оплаченої кількості та виду нафтопродуктів на підставі довіреності, оформленої належним чином. Оплата простроченого рахунка  - фактури не допускається. Загальна сума договору складає 15 175, 00 грн.

Позивач по справі сплатив ТОВ «СВІТНЕС» за 2500 літрів бензину А  - 95 та за 100 літрів дизельного палива 15175, 00 грн. згідно з платіжним дорученням № 483 від 24.05.2007р. і рахунком -фактурою № СВ -0001085 від 22.05.2007р.

Разом з тим, ТОВ «СВІТНЕС» не поставило позивачу 500 літрів дизпалива на загальну суму 2025, 00 грн.

Постановою господарського суду м.Києва від 28.11.2007р. ТОВ «СВІТНЕС» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_1.

Позивач зазначає, що ліквідатор ТОВ «СВІТНЕС» - ОСОБА_1. письмово не повідомив позивача про визнання господарським судом м.Києва банкрутом ТОВ «СВІТНЕС», чим порушив норми статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивач по справі звернувся до ліквідатора - ОСОБА_1. з заявою від 14.02.2008р. за вих. № 1/11-272 про перерахування ним боргу боржника на розрахунковий рахунок, зазначений позивачем у вказаній заяві.

Листом від 20.02.2008р. за вих. № 46 ліквідатор відмовив Державному економіко - технологічному університету транспорту у сплаті боргу, та запропонував останньому звернутися з  заявою про визнання конкурсним кредитором на суму 2025,00 грн.

На думку позивача, саме з вини арбітражного керуючого ОСОБА_1. залишається непогашеною заборгованість ТОВ «СВІТНЕС»перед позивачем.

Судом не беруться до уваги твердження позивача про те, що ліквідатор порушив норми статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме письмово не повідомив позивача про визнання ТОВ «СВІТНЕС» банкрутом, з огляду на те, що справу про банкрутсво було порушено за особливостями ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме в зв'язку з відсутністю боржника. Отже ліквідатору не могло бути відомо про наявність кредиторських вимог позивача.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

На виконання вимог постанови господарського суду м.Києва від 28.11.2007р. ліквідатор дав оголошення до офіційного друкованого органу -«Голос України» від 30.11.2007р. №222(4222) про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відносно боржника - ТОВ «Світнес».

Згідно ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають в господарський суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику. Боржник разом з розпорядником майна в результаті розгляду цих вимог визнає їх або заперечує, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Визнані боржником грошові вимоги включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

У своїй відповіді від 20.02.2008р. за вих. № 46 ліквідатор відмовив позивачу у сплаті боргу та роз'яснив останньому про порядок звернення з кредиторськими вимогами до суду, для включення до реєстру вимог кредиторів.

Разом з тим, позивач не подав до суду заяви про вимоги до боржника.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 25.02.2008р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс і припинено провадження у справі № 23/515- б у зв'язку з недостатністю активів банкрута.

Згідно ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

          Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

 Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

      В позові відмовити.

      Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

            Суддя                                                                                   П.П.Чеберяк

                    Рішення підписано         26.06.2008р.