УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2012 р. справа № 2а/0470/5678/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Олефіренко Н.А. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року про залишення без руху
адміністративного позову ОСОБА_1
до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
про зобов'язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати вчинити певні дії Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з неподанням позивачем копії всіх документів, що приєднуються до позовної заяви для відповідача.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу на розгляд іншому судді. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду при ухваленні судового рішення не встановлено об'єктивні обставини, а саме неможливість подання доказів по справі, які позивач просив витребувати від відповідача. Крім того суддею не встановлено достатнього строку для усунення недоліків, що розглядається як не доступ до правосуддя.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в травні 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов зазначений позов.
До позовної заяви ОСОБА_1 надав її копію для відповідача та дві заяви -про звільнення від сплати судового збору та про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд першої інстанції залишаючи позов без руху безпідставно послався на порушення позивачем вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України в частині ненадання позивачем копій всіх документів для відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви не було надано жодного документу, який мав би бути направлений відповідачеві разом з позовною заявою.
На виконання п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України позивачем одночасно з поданням адміністративного позову заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору та про розгляд справи в порядку письмового провадження, яке суд має вирішити одночасно з питанням про відкриття провадження у справі.
Дані заяви не стосуються викладених в позовній заяві обставин, не зачіпають права та інтереси відповідача, а тому не підлягають направленню разом з копією позову на адресу останнього.
Крім того суд зазначає, що за правилами ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Колегія суддів зазначає, що визначаючи достатній строк для виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху суддя повинен керуватися принципом розсудливості, враховуючи всі об'єктивні обставини справи, в тому числі місце проживання позивача чи його місце перебування. Суд, встановлюючи строк для виконання ухвали, повинен передбачити реальність її виконання у встановлений строк, що гарантує право особи на доступ до правосуддя.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду при постановленні оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Щодо прохання апелянта про направлення справи для продовження розгляду іншим суддею суд роз'яснює, що відповідно до ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
При цьому склад суду не може бути визначений судом апеляційної інстанції, оскільки визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень, що встановлено частиною 3 статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 204, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року в адміністративній справі № 2а/0470/5678/11 скасувати, справу направити для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 03 грудня 2012 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суддя: Т.І. Ясенова