16.11.2012
Справа № 206/5116/2012
Провадження № 2/232/367/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2012 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Луценко Л. В.,
при секретарі Чумаченко С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, визнання права власності в порядку спадкування за законом та виділення в натурі земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, визнання права власності в порядку спадкування за законом та виділення в натурі земельної ділянки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що 29 березня 2009 року ОСОБА_4 -батько позивачів та відповідача, склав заповіт, за яким заповів ОСОБА_3 всю належну йому частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та належну йому на праві особистої власності земельну ділянку площею 0.0620 га, що розташована в АДРЕСА_1, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 371608.
Будинок по АДРЕСА_1 складається з : кімнати 1-1 площею 13,0 кв.м., кімнати 1-2 площею 12,7 кв.м., кімнати 1-3 площею 12,9 кв.м., кімнати 1-4 площею 12,8 кв.м, кімнати 1-5 площею 7,4 кв.м, кімнати 1-6 площею 16,7 кв.м., кухні 1-7 площею 5,1 кв.м., кухні 1-10,4 кв.м., разом 91,0 кв.м.м, з них житлової 80,4 кв.м.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки ОСОБА_4 помер, про що видане свідоцтво про смерть відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.
Після похорон, позивачі дізналися, що все належне майно ОСОБА_4 переходить до їхньої сестри ОСОБА_3, згідно заповіту, який був посвідчений Державним нотаріусом 1-ої Вінницької Державної нотаріальної контори 28.03.2009р. Для позивачів це було несподіванкою, оскільки при житті батько казав, що дві кімнати в житловому будинку заповість ОСОБА_1, яка за ним доглядала, а кухню ОСОБА_2.
Позивачі вважають, що даний заповіт є недійсним, оскільки не відповідав внутрішній волі батька, вони є спадкоємцями 1-ої черги, то вважають, що існування даного заповіту порушує їх права та інтереси, тому вони вимушені звернутися до суду з даним позовом.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, але надали суду заяву про зміну позовних вимог (уточнення) та просили суд розглядати справу у їх відсутності, підтримали заявлені уточненні позовні вимоги та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в уточненні позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі та визнає що заповіт, складений ОСОБА_4, 29 березня 2009р. на користь ОСОБА_3 - є недійсним, в зв'язку із чим вважає вірним наслідування спадкового майно після смерті їх матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_4 за законом.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та в співставленні, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ході розгляду справи встановлено, що 29 березня 2009 року ОСОБА_4 -батько позивачів та відповідача, склав заповіт, за яким заповів ОСОБА_3 всю належну йому частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та належну йому на праві особистої власності земельну ділянку площею 0.0620 га, що розташована в АДРЕСА_1, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 371608.
Будинок по АДРЕСА_1 складається з : кімнати 1-1 площею 13,0 кв.м., кімнати 1-2 площею 12,7 кв.м., кімнати 1-3 площею 12,9 кв.м., кімнати 1-4 площею 12,8 кв.м, кімнати 1-5 площею 7,4 кв.м, кімнати 1-6 площею 16,7 кв.м., кухні 1-7 площею 5,1 кв.м., кухні 1-10,4 кв.м., разом 91,0 кв.м.м, з них житлової 80,4 кв.м.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки ОСОБА_4 помер, про що видане свідоцтво про смерть відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.
Після похорон, позивачі дізналися, що все належне майно ОСОБА_4 переходить до їхньої сестри ОСОБА_3, згідно заповіту, який був посвідчений Державним нотаріусом 1-ої Вінницької Державної нотаріальної контори 28.03.2009р. Для позивачів це було несподіванкою, оскільки при житті батько казав, що дві кімнати в житловому будинку заповість ОСОБА_1, яка за ним доглядала, а кухню ОСОБА_2.
Позивачі вважають, що даний заповіт є недійсним, оскільки не відповідав внутрішній волі батька, вони є спадкоємцями 1-ої черги, то вважають, що існування даного заповіту порушує їх права та інтереси, дана обставина відповідачем по справі не заперечується та не спростовується.
Згідно з ч. 1 ст. 225 Цивільного кодексу України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. Оскільки позивачі є спадкоємцями 1-ої черги, то вважають, що існування даного заповіту порушує їх права та інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 1257 Цивільного кодексу України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Згідно ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Отже, частки у спільному майні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не визначені та не виділені в натурі, а тому неможливо нотаріусу вчинити юридичну дію. Обидва спадкодавці є померлими, а спадкове майно, що знаходилось у їх спільній сумісній власності в цілому наразі унаслідується усіма учасниками даного позову, оскільки усі є спадкоємцями 1-ої черги, згідно ст.. 1261 ЦК України.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що по справі проведено судову будівельно-технічну експертизу та надано суду висновок № 1258 від 13 вересня 2012 року, з яким сторони погодилися, суд приходить до висновку, що уточненні позовні вимоги, слід задовольнити, оскільки вони є доведеними та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 225, 1226, 1257, 1261 ЦК України, 10, 11, 60, 174, 209, 212-217 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, визнання права власності в порядку спадкування за законом та виділення в натурі земельної ділянки- задовільнити. Визнати недійсним заповіт від 29 березня 2009 року, складений ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3, посвідчений Державним нотаріусом 1-ої Вінницької Державної нотаріальної контори 28.03.2009р.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на 11/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1 до складу якої входять: частина житлового будинку л. «А»пл..- 25,7 кв.м., до складу якої входить: на кімната 1-3, площею 12,9 кв.м., кімната 1-4 площею 12,8 кв.м..
Визнати право власності за ОСОБА_1 на грошовий вклад ОСОБА_4, що зберігається в Ощадбанку України на рахунку НОМЕР_1 в сумі 5564,49 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування на 19/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 до складу якої входять: частина житлового будинку л. «А»пл.. - 13,0 у м. Вінниці до складу якої входять: частина житлового будинку л. «А»пл.. - 13,0 кв.м., до складу якої входить: кімната 1-1 площею 13,0 кв.м., ґанок, сіни л. «а»-до складу якої входить кухня І площею 10,4 кв.м..
Визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування на 59/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 до складу якої входить:частина житлового будинку л. «А»пл.. -12,7 кв.м., до складу якої входить: кімната 1-2- пл..12,7 кв.м., прибудова л. «А1»-пл.. 24,1 кв.м. до складу якої входить: кімната 1-5 площею 7,4 кв.м., кімната 1-6 площею 16,7 кв.м., сіни л. «а1»- пл..5,1 кв.м., до складу якої входить : кухня 1-7 - пл..5,1 кв.м., ґанок, сарай під літерою «Б», погріб під літерою «П/В», гараж під літерою «Г».
Здійснити розподіл земельної ділянки АДРЕСА_1 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, а саме:
ОСОБА_1 виділити в натурі на праві власності земельну ділянку розміром 98,0 кв.м. за конфігурацією, наведеною у Додатку № 2 до Висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1258 від 28 жовтня 2012 року (Схема розподілу земельної ділянки - ділянка № 0,0062 та № 0,0036);
ОСОБА_2 виділити в натурі на праві власності земельну ділянку розміром 155,0 кв.м. за конфігурацією, наведеною у Додатку № 2 до Висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1258 від 28 жовтня 2012 року (Схема розподілу земельної ділянки - ділянка № 0,0122 та № 0,0033);
ОСОБА_3 виділити в натурі на праві власності земельну ділянку розміром 367, 0 кв.м. за конфігурацією, наведеною у Додатку № 2 до Висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №№ 1258 від 28 жовтня 2012 року (Схема розподілу земельної ділянки - ділянка № 0,0058 та № 0, 0309).
На рішення до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя: Л. В. Луценко