Судове рішення 22-/2960/13827/2012 від 04.12.2012

Судове рішення #26392494

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 22-/2960/13827/2012 року Головуючий у 1-й інстанції: Ключник А.С.

Доповідач: Чобіток А.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - судді Чобіток А.О..

суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.

при секретарі - Бабіч К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ТДВ СК «Альфа-Гарант» на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 18 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення страхової суми та моральної шкоди,-

в с т а н о ви л а:

В квітні 2012 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду та зазначав,що 18 серпня 2010 року між ним та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06-Z/ 01-40-02941,яким був застрахований автомобіль марки «Opel Vectra»,д.н.з НОМЕР_1,який належить йому на праві власності і який він придбав за кредитні кошти,отримані у банку ТОВ «Фінанси та Кредит» за кредитним договором з останнім від 05.02.2007 року, взявши на себе зобов»язання щорічно здійснювати страхування автомобіля на користь банку від ризиків втрати,ушкодження і викрадення на суму,що не менше реальної вартості автомобіля.

17.08.2009 року він надав ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_3 нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 довіреність на розпорядження автомобілем.

10.08.2011 року внаслідок ДТП,яка сталася з вини ОСОБА_2,було пошкоджено автомобіль,про що страховик був повідомлений і подана заява про виплату страхового відшкодування у розмірі 48 567,84 грн. на користь вигодонабувача ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», але відповідач відмовився виконати свої зобов»язання за договором добровільного страхування наземного транспорту.

Посилаючись на порушення відповідачем його прав на відшкодування понесених ним збитків,просив стягнути з нього на користь банку суму страхового відшкодування в розмірі 48567грн.84 коп.,а на його користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року частково задоволено позовні вимоги. Постановлено стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхове відшкодування в розмірі 48567 грн.84 коп. за страховим випадком від 10.08.2011 року на користь вигодонабувача ПАТ Банк «Фінанси та Кредит».

В частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовлено.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,відповідач просить скасувати рішення суду в частині стягнення страхового відшкодування та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що 05.02.2007 року ОСОБА_1 уклав з банком ТОВ «Фінанси та Кредит» договір, відповідно до умов якого банк надав йому в тимчасове користування кредитні кошти, які останній використав за цільовим призначенням на придбання автомобіля «Опель Вектра», який і було придбано позивачем та зареєстровано УДАІ ГУ МВС України 01.02.2007 року , д.н.з. НОМЕР_1.

18.08.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06-Z/01-040-02941, яким вищевказаний автомобіль було застраховано.

Згідно з умовами кредитного договору з ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» позивач щорічно здійснював страхування автомобіля на користь банку від ризиків втрати, ушкодження і викрадення на суму, що не менше реальної вартості автомобіля, який він придбав за кошти отримані за кредитним договором.

17.08.2009 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність щодо розпорядження автомобілем «Опель Вектра» , д.н.з. НОМЕР_1.

10.08.2011 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої та винним у ній відповідно до постанови суду був ОСОБА_2 , пошкоджено належний позивачу та застрахований відповідачем автомобіль.

Договором добровільного страхування укладеного між сторонами, передбачено, що страховик бере на себе зобов»язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату вигодонабувачу - ПАТ Банк «Фінанси та Кредит».

Звернувшись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначав, що в визначені страховим полісом строки, страховик був повідомлений про страховий випадок, однак відповідач кошти так і не виплатив.

Стягуючи з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь вигодонабувача - ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» страхове відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджений розмір матеріального збитку, спричиненого пошкодженням автомобіля, та виконані вимоги Закону України «Про загальнообов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону, що регулює правовідносини,які виникли між сторонами.

Статтею 985 ЦК України, визначено, що страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Ті ж самі положення містяться і в Законі України «Про страхування», який регулює відносини між сторонами, оскільки вони виникли з договору добровільного страхування, тоді як суд першої інстанції, розглядаючи даний спір, безпідставно застосував Закон України «Про загальнообов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч. 2 ст. 636 ЦК України, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Як вбачається з п.п.1.5.5 договору страхування, страховик зобов»язаний здійснити виплату страхового відшкодування на підставі письмового повідомлення вигодонабувача, який розпоряджається страховим відшкодуванням в межах заборгованості за кредитним договором ( а.с.10 ).

Аналіз зазначених норм закону та умов договору свідчить про те, що ОСОБА_1 не мав права на пред»явлення даного позову, оскільки в даному випадку стягувати страхову виплату зі страховика є правом вигодонабувача, який не був стороною у справі та не уповноважував на цю дію позивача .

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд ухвалив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.304,307,309,313,314,316,319 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ТДВ СК «Альфа-Гарант» задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове наступного змісту:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення страхової суми - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -