АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22 -/2960/15534/2012 року Головуючий у 1-й інстанції: Фролова І.В.
Доповідач: Чобіток А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - судді Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визначення порядку володіння та користування майном,-
в с т а н о в и л а:
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом та зазначала, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 30.09.2006 року по 02.07.2009 року. За цей час ними було придбано майно,а семе: автомобіль Lexus IS 250,2007 року випуску,д.н.з. НОМЕР_1,зареєстрований на ім.»я відповідача, автомобіль Сузукі Гранд Вітара, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2,зареєстрований на її ім»я ; квартира АДРЕСА_1 та грошові кошти в розмірі 160 000 доларів США,які знаходилися на депозитному рахунку № НОМЕР_3 у відділенні № 175 АКБ «Укрсиббанк».
В порядку поділу майна подружжя позивачка просила визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначеного вкладу та стягнути з відповідача на її користь 80 000 доларів США,а також 11 000 доларів США в рахунок компенсації до розміру Ѕ частки вартості обох автомобілів.
Визначити порядок користування вказаною квартирою, оскільки кожний з сторін має право власності на Ѕ її частки, і виділити їй в користування кімнату розміром 22,8 кв.м,а відповідачу 27,4 кв.м, приміщення передпокою, туалету, кухні-їдальні, вбудованої шафи,санвузлу,тамбуру,2-балконів залишити у загальному користуванні.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог. Зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано встановлені в судовому засіданні обставини, а саме: факт розпорядження відповідачем грошовим вкладом у розмірі 160 000 доларів США, який є сумісним майном подружжя, без її згоди, невідповідність оцінки автомобілів дійсній їх вартості на час ухвалення рішення,позбавлення її права на користування квартирою,яка належить сторонам на праві власності в рівних частках.
Вислухавши доповідь судді,пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 30.09.2006 року по 02.07.2009 року.
За час шлюбу ними було придбано автомобіль Lexus IS 250,2007 року випуску,д.н.з. НОМЕР_1,зареєстрований на ім»я відповідача, автомобіль Сузукі Гранд Вітара,2006 року випуску,д.н.з. НОМЕР_2,який був зареєстрований на ім»я позивачки.; квартира АДРЕСА_1, яка відповідно до правоустановчих документів належить кожному з сторін на праві власності по Ѕ частини.
Після розірвання шлюбу кожний з сторін продовжував користуватися автомобілями в такому ж порядку як і під час шлюбу і цей порядок ніхто з них не оспорював. Проте позивачка в 2009 році продала автомобіль,тобто розпорядилася належним подружжя майном на свій розсуд. Дана обставина нею не заперечується.
Крім того, виходячи з довідки начальника відділення №175 АТ «Укрсиббанк» від 20 січня 2010 року,11 квітня 2008 року на ім»я відповідача було відкрито депозитний рахунок в іноземній валюті № НОМЕР_3 строком на 30 днів в сумі 160 000 доларів США,але 14 квітня 2008 року даний рахунок був закритий.
Незважаючи на відсутність в наявності автомобіля Сузукі Гранд Вітара, 2006 року випуску,д.н.з. НОМЕР_2, та грошових коштів на депозитному рахунку,позивачка пред»явивши даний позов, просила визнати це майно об»єктом спільної сумісної власності подружжя відповідно до ст.69 СК України. Оскільки вартість автомобіля Lexus IS 250,2007 року випуску,д.н.з. НОМЕР_1,,яким користується відповідач на її думку перевищує вартість автомобіля,яким користувалася вона до 2009 року,позивачка просила стягнути з відповідача компенсацію її частки у розмірі 11 000 доларів США від поділу двох автомобілів.
Посилаючись на те,що відповідач розпорядився грошовими коштами, які знаходилися на вказаному депозитному рахунку, без її відома, просила стягнути з відповідача Ѕ частину вкладу, тобто 80 000 доларів США на її користь.
Відмовляючи в задоволенні вимог, щодо включення до поділу майна сторін автомобілів Сузукі Гранд Вітара,2006 року випуску,д.н.з. НОМЕР_2 та Lexus IS 250,2007 року випуску,д.н.з. НОМЕР_1 та стягнення з відповідача на користь позивачки 11 000 доларів США,як компенсацію її частки у цьому майні, суд першої інстанції виходив з того,що в порушення ч.2 ст.68 СК України позивачка після розірвання шлюбу розпорядилася часткою цього майна на свій розсуд без згоди відповідача чим порушила його права і відповідно до ч.2 ст. 70 СК України відступив від засад рівності часток подружжя цього майна.
Крім того відмовляючи в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 80 000 доларів США,які складають 1/2 частини депозитного вкладу відкритого на ім.»я відповідача,суд першої інстанції врахував заперечення відповідача з цього питання стосовно відсутності права власності як його так і позивачки на вказаний вклад ,оскільки вони узгоджуються з встановленими по справі обставинами і позивачкою не спростовані належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду в цій частині і вважає,що такий висновок суду
відповідає обставинам справи та вимогам закону,що регулює правовідносини,які виникли між сторонами,а доводи апеляційної скарги вказаного висновку не спростовують.
Колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість цього висновку суду,також звертає увагу на те,що своїми діями стосовно продажу автомобіля Сузукі Гранд Вітара без згоди відповідача позивачка по суті унеможливила вирішення питання стосовно наявності у неї права на компенсацію її частки,яка повинна визначатися виходячи з вартості наявного майна подружжя,яке підлягає поділу,а не ґрунтуватися на припущеннях щодо вартості неіснуючого майна.
Виходячи з цієї обставини, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права у вирішенні вимог в цій частині без повторного експертного висновку стосовно вартості автомобіля відповідача.
Колегія суддів також звертає увагу на те,що ні в судовому засіданні,ні в апеляційній скарзі позивачка не навела доказів,які б достовірно підтверджували факт належності подружжю та розпорядження відповідачем без її згоди під час шлюбу грошовими коштами,які знаходилися на депозитному рахунку в іноземній валюті № НОМЕР_3 ,відкритому на ім.»я відповідача в АТ «Укрсиббанк»
В зв»язку з цим колегія суддів не находить підстав не погодитись з обставинами, на які послався суд,відмовляючи позивачці в стягненні з відповідача 80 000 доларів США.
Так відповідач стосовно відсутності підстав вважати вказані грошові кошти належними подружжю в запереченнях зазначав,що депозитний рахунок був відкритий 11.04.2008 року лише на його ім.»я на прохання і за грошові кошти ОСОБА_4 для оформлення договору поруки по кредитному договору від 24 квітня 2008 року. Оскільки позивачка відмовилася дати згоду на укладення ним договору поруки,депозитний рахунок було закрито через три дні 14.04.2008 року і грошові кошти передані його власнику.
Даний факт підтверджено ОСОБА_4та договором іпотеки від 24 квітня 2008 року між ним та АТ «Укрсиббанк».
Позивачка не надала суду належних та допустимих доказів,як цього вимагає ст.ст.58,59 ПК України на спростування вказаних заперечень відповідача.
Крім того колегія суддів вважає,що судом зроблений правильний висновок стосовно відмови позивачці у визначенні порядку користування квартирою АДРЕСА_1,яка належить сторонам в рівних частках,оскільки судом не встановлено обставин за яких порушується право позивачки на проживання в належній їй на праві спільної часткової власності квартирі з боку позивача і це право повинно бути поновлено саме встановленням порядку користування вказаним житлом.
До того ж порядок користування житлом, запропонований позивачкою, при наявності рівного права власності сторін на квартиру,унеможливлює дотриматися цього права,оскільки запропонувавши виділити в користування їй житлову кімнату розміром 22,8 кв.м,,а відповідачу-житлову кімнату розміром 27,4 кв.м,позивачка просила залишити в загальному користування не тільки приміщення загального користування,а і приміщення балконів,які примикають до кожної з кімнат і мають різну площу та вартість.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення постановленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22 -/2960/15534/2012 року Головуючий у 1-й інстанції: Фролова І.В.
Доповідач: Чобіток А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ)
25 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - судді Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визначення порядку володіння та користування майном,-
в с т а н о в и л а:
Керуючись ст.ст. 218,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді -