АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого-судді: Маліновського О.А.

Суддів: Павленко О.П., Юденко Т.М.

при секретарі: Маркіній А.В.

за участю прокурора: Гуменюк Л.М.

захисника: ОСОБА_1

засудженого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Прип'ять Київської області, українця, громадянина України, з

вищою освітою, який одружений, офіційно не працює,

проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше

судимого: 29.11.2011 року Оболонським районним судом м. Києва

за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 50

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, штраф сплачено, -

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав та перевіз наркотичні засоби з метою збуту та незаконно збув ОСОБА_3, кримінальна справа відносно якого закрита на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, особливо небезпечний наркотичний засіб, за таких обставин.

18.05.2012 року приблизно о 14 годині ОСОБА_2, перебуваючи біля універсаму № 24 по пр-ту Маяковського, 79 в м. Києві у невстановленої досудовим слідством особи незаконно придбав за 180 грн для особистого вживання та з метою збуту не менше 0,332 г наркотичного засобу - опій ацетильований, який незаконно зберігаючи при собі, незаконно перевіз громадським транспортом до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_1. Цього ж дня, приблизно о 20 годині ОСОБА_2, перебуваючи біля вказаного будинку незаконно збув за 100 грн ОСОБА_3 0,14 г особливо небезпечного наркотичного засобу - опій ацетильований. Цього ж дня, приблизно о 20 годині 20 хвилин біля вказаного будинку ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього наркотичний засіб - опій ацетильований, який він незаконно придбав у ОСОБА_2

Не оспорюючи кваліфікацію злочину та фактичні обставини, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, у якій просить скасувати вирок суду як незаконний, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ОСОБА_2 внаслідок м'якості. Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. В решті вирок залишити без змін.

Вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 не враховано достатньою мірою те, що ОСОБА_2 маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 29.11.2011 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив тяжкий злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. В ході судового розгляду справи не здобуто достатньо даних, які б стали підставою для застосування до засудженого ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання.

Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, у якій просить змінити вирок суду, пом'якшити йому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 та ст. 75 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням три роки, без конфіскації майна, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. В решті вирок залишити без змін.

Вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував дані про його особу, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, не застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню, та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Вказує, що він добровільно звернувся до лікувального закладу з метою вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності. Однак, суд не врахував даної обставини при визначенні міри покарання. Крім того, він придбав, перевіз, зберігав та збув наркотичний засіб у середніх розмірах. Судом також не враховано те, що у нього не було мети придбати наркотичні засоби з метою їх подальшої реалізації для отримання прибутку, а лише мав місце факт разової передачі наркотичного засобу, що не є систематичним. Отже, суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які істотно могли вплинути на його висновки щодо призначення засудженому покарання.

Вважає, що судом першої інстанції не застосовано ч. 1 ст. 75 КК України, яка підлягає застосуванню, що підтверджує невідповідність призначеного йому покарання, яке є явно не справедливим внаслідок суворості. Разом з цим, судом не застосовано ч. 2 ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримує апеляцію прокурора, який брав участь розгляді справи судом першої інстанції, та заперечує проти задоволення апеляції засудженого, засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, які підтримують апеляцію засудженого та заперечують проти задоволення апеляції прокурора, провівши судове слідство, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 323 КПК України (1960 р.) вирок суду має бути законним та обґрунтованим, підтвердженим перевіреними в судовому засіданні доказами, ґрунтуватись на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин та доказів по справі в їх сукупності і відповідати вимогам закону.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи ніким не оспорюються, у зв'язку з чим апеляційним судом не досліджуються у відповідності зі ст. 365 КПК України (1960 р.).

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України і призначенні йому покарання вказані вимоги кримінального і кримінально-процесуального законодавства дотримані, керуючись законом суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи і зібрані по справі докази в їх сукупності, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання кваліфікував дії засудженого і з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого, його відношення до скоєного, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі ті, на які посилається засуджений в апеляції, прийшов до законного та обґрунтованого висновку про призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі, яке відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи апеляції засудженого про неправильне застосування кримінального закону судом першої інстанції необґрунтовані та суперечать фактичним обставинам справи та зібраним доказам, яким судом першої інстанції дана належна оцінка, при цьому враховано повторне вчинення засудженим корисливого злочину при непогашеній судимості за попередній злочин, що свідчить про необхідність його ізоляції від суспільства з метою попередження вчинення нових злочинів, не зважаючи на наявність пом'якшуючих обставин.

Доводи апеляції прокурора про м'якість призначеного покарання ОСОБА_2 належним чином не мотивовані та не підтверджені зібраними по справі доказами.

Посилання прокурора на незаконність застосування до засудженого судом першої інстанції ст. 69 КК України необґрунтовані, суперечать матеріалам справи, у вироку суд першої інстанції вказав на кілька обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та призначив засудженому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, у відповідності з вимогами закону.

Підстав для зміни чи скасування вироку колегією суддів не встановлено, він є законним та обґрунтованим і відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а тому апеляції прокурора та засудженого задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 365-366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 29 серпня 2012 року щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України - без зміни.

Судді:

_________________ ______________ _____________ Маліновський О.А. Павленко О.П. Юденко Т.М.