УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №33/2690/1397/2012 Головуючий у першій інстанції - Войтенко Т.В.

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Бєлан Н.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з участю останнього та його захисника ОСОБА_5 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року,-

встановила:

Цією постановою ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Суд встановив, що 25 червня 2012 року, приблизно о 07 год. 30 хв., ОСОБА_4 керував автомобілем «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1, на 82-ому кілометрі автомобільної дороги Київ-Знам'янка з ознаками алкогольного сп'яніння, але на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову суду скасувати як незаконну, посилаючись на такі аргументи.

Апелянт стверджує, що судом було порушено його право бути присутнім під час судового розгляду матеріалів та надавати докази, бо справа розглянута у його відсутність, при цьому проігноровано клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу, а також допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були присутні на місті події і могли підтвердити незаконні дії працівника ДАІ.

Одночасно апелянт зауважує, що при розгляді справи не з'ясовані фактичні обставини справи, а ті, що наведені у постанові суду, не відповідають дійсності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, та надали доповнення до неї, перевіривши матеріали справи і зіставивши їх з доводами, наведеними в апеляції, вважаю, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Вказана постанова не може бути визнана законною, бо суддею порушені вимоги ст.280 КУпАП щодо необхідності з'ясування при розгляді справи обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Як убачається з постанови, на обґрунтування висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні цього правопорушення, суддя формально послався на протокол про адміністративне правопорушення, належним чином не дослідивши його зміст.

Так, як убачається з відповідного протоколу, інспектор ДАІ тільки констатував у присутності двох свідків відмову водія від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, зазначивши, що той відмовився їхати у лікарню.

Поряд з цим, відомості про дії водія щодо ухилення від медичного огляду на стан сп'яніння у протоколі чітко не вказано.

З письмових же пояснень ОСОБА_4 не зрозуміло, чи відмовлявся він їхати до лікаря чи ні.

У судовому засіданні апеляційної інстанції останній категорично стверджував, що фактично йому взагалі не пропонували пройти будь-який огляд, при тому, що він сам наполягав провести такий огляд із застосуванням технічних засобів, і погоджувався проїхати до лікаря, не дивлячись на те, що визнавав факт вживання бокалу пива увечері, але відчував себе здатним керувати транспортним засобом. При цьому пояснював, що з ним в автомобілі перебувала його дитина та брат зі своєю дитиною. Проте такі його пропозиції працівник ДАЇ залишив поза увагою і запропонував у протоколі відзначити, що не буде керувати автомобілем та передачу автомобіля ОСОБА_8, але який відмовився. Після того, як підійшов ОСОБА_7, який, побачивши його, теж зупинився, працівники ДАІ запропонували передати керування йому. Але ОСОБА_7 також відмовився, хоча у протоколі відзначено, що він прийняв автомобіль.

Останній свідчив, що його підпис у протоколі підроблений, про що зазначив особисто у письмових поясненнях до суду, проте яким суд не дав належної оцінки та безпідставно послався на відсутність даних у справі про особу ОСОБА_7.

За твердженням ОСОБА_4, ці особи могли свідчити про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння і не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, більш того, отримавши від працівника ДАІ документи та копію протоколу, він поїхав до лікарні в м. Київ, щоб пройти медичний огляд, але який лікарем не проведений, бо вже було пізно

Тому в апеляційній інстанції ОСОБА_4 просив закрити провадження щодо нього за відсутністю в діях цього складу адміністративного правопорушення.

Наведені пояснення ОСОБА_4 не спростовуються матеріалами справи, а його доводи щодо неповноти судового розгляду матеріалів заслуговують на увагу.

Так, при розгляді справи суддею поза увагою залишені і вимоги ст. 266 КУпАП стосовно порядку огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.

Так, відповідно до цих вимог огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп'яніння проводиться з використанням дозволених спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. І тільки у випадку незгоди водія на проведення такого огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Проте в матеріалах справи відсутності відомості про те, що ОСОБА_4 не погоджувався на проведення огляду на стан сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних заходів, або він не згоден з результатами проведення такого огляду, бо вони навіть і не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, як того вимагають правила, що встановлені відповідним порядком направлення громадян для огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння та проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Таким чином, вказані вимоги закону працівником ДАІ були проігноровані, а тому його дії не можна вважати правильними.

Посилання у постанові суду як на докази, що підтверджують доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні цього правопорушення, письмові пояснення свідків, у присутності яких начебто відбувалися зазначені у протоколі дії останнього, слід визнати сумнівними, бо не відповідають матеріалам справи.

Так, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у поясненнях відзначали, що у їх присутності ОСОБА_4 відмовлявся давати пояснення та підписувати протокол.

Поряд з цим, такі свідчення не відповідні даним протоколу про адміністративне правопорушення, де містяться пояснення ОСОБА_4, і який ним підписаний.

Між тим, свідки у своїх поясненнях не зазначали про той факт, що ОСОБА_4 відмовлявся від проведення огляду на стан сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних засобів, про що також не зазначено і у протоколі про адміністративне правопорушення.

На ці обставини суд не звернув увагу при розгляді матеріалів справи і на порушення вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП не забезпечив всебічне, повне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення.

Ураховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували пояснення ОСОБА_4 в апеляційній інстанції про те, що він у встановлений час при керуванні транспортом перебував у стані алкогольного сп'яніння та відмовився на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку огляд для визначення такого стану, а всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, справа підлягає закриттю.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

Постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

міста Києва Н.О. Бєлан