АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого-судді: Маліновського О.А.
Суддів: Павленко О.П., Юденко Т.М.
при секретарі: Маркіній А.В.
з участю прокурора: Святенко Д.О.
захисника: ОСОБА_1
засудженого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого - ОСОБА_1, представника потерпілого - ОСОБА_3 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця,
громадянина України, уродженця м. Малин Житомирської області,
з середньою освітою, який не одружений, працює верстатником в
ТОВ «Ліспромінвест», зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1, згідно
ст. 89 КК України не судимий,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 29.11.2009 року приблизно о 19 годині 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за місцем свого проживання, в приміщенні кімнати АДРЕСА_2, спровокував сварку з громадянином ОСОБА_4, яка переросла в обопільну бійку. В цей момент ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, відчуваючи до громадянина ОСОБА_4 раптово виниклу неприязнь, вирішив заподіяти останньому тяжкі тілесні ушкодження. Реалізуючи свій злочинний умисел, він взяв невстановлений слідством гострий предмет, схожий на ніж, підійшов до ОСОБА_4 та умисно наніс удар ножем в ліву частину грудей останнього, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного торокоабдомінального поранення зліва - рана в 8 міжребер'ї між задньо-паховою та лопатковою лініями, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні до середини, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки, діафрагма, по задньо-боковому скаті, з проникненням ранового каналу в черевну порожнину, крововиливу в ліву плевральну порожнину. Після цього ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції.
Не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого та фактичні обставини справи, захисник засудженого - ОСОБА_1 подала апеляцію, у якій просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку терміном на 3 роки, покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України. Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.
Вважає, що призначене судом покарання є таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При винесенні вироку судом не було враховано молодий вік засудженого, злочин було вчинено ним у віці 17 років, тривалий судовий процес вплинув на нього позитивним чином, сприяв його щирому каяттю, усвідомленню небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, становленню на шлях виправлення. Дані обставини підтверджуються тим, що засуджений працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, має позитивну характеристику з місця навчання, сприяв слідству та суду у встановленні обставин справи. Отже, потреба в ізоляції засудженого відсутня. Крім того, засуджений проживає з матір'ю та меншим братом, бере активну участь у вихованні брата та утриманні сім'ї, його дохід становить істотну частину матеріального становища сім'ї. Судом першої інстанції повинні були бути визнані як обставини, які пом'якшують покарання щире каяття ОСОБА_2, відшкодування шкоди потерпілому, відсутність матеріальних претензій потерпілого до підсудного та незаявлення потерпілим цивільного позову, сприяння слідству та суду у встановленні обставин справи, молодий вік засудженого, вчинення злочину у відповідь на тяжкі образи з боку потерпілого, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння. В діях суду вбачається неправильне застосування кримінального закону, зокрема, незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню.
Крім того, судом було застосовано кримінальний закон, який не підлягає застосуванню, а саме п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, оскільки стан алкогольного сп'яніння ніяким чином не був пов'язаний з вчиненим засудженим злочином. Також вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, а саме ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 323 КПК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Вимоги апеляції захисника підтримав засуджений ОСОБА_2 у надісланих до суду письмових поясненнях.
В поданій апеляції представник потерпілого - ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду, призначити ОСОБА_2 покарання, не пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням ст. 75 КК України.
Вказує, що потерпілий не погоджується з висновками суду, які стосуються призначеного покарання та вважає, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Злочин вчинявся засудженим у неповнолітньому віці, через це він повноцінно не усвідомлював суспільну небезпечність скоєного ним злочинного діяння, крім того, ним було в повному обсязі відшкодовано шкоду потерпілому, він попросив пробачення у потерпілого та всіляко сприяв встановленню обставин справи. Жодних майнових та немайнових претензій потерпілий до засудженого не має, до моменту вчинення злочину вони мали дружні стосунки, та намагаються їх відновити. Такі дії засудженого свідчать про те, що він став на шлях виправлення та не становить суспільної небезпеки. Також судом першої інстанції не в повній мірі враховано особу засудженого, а саме те, що він приймає істотну участь в утриманні та забезпеченні сім'ї.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечує проти задоволення апеляцій захисника засудженого та представника потерпілого, захисника ОСОБА_1, яка підтримує свою апеляцію та апеляцію представника потерпілого, засудженого ОСОБА_2, який підтримує апеляції захисника та представника потерпілого, просить їх задовольнити, провівши судове слідство, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляцій, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляції захисника засудженого та представника потерпілого необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 323 КПК України вирок суду має бути законним та обґрунтованим, підтвердженим перевіреними в судовому засіданні доказами, ґрунтуватись на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин та доказів по справі в їх сукупності і відповідати вимогам закону.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи ніким не оспорюються, у зв'язку з чим апеляційним судом не досліджуються.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України і призначенні йому покарання вказані вимоги кримінального і кримінально-процесуального законодавства дотримані, керуючись законом суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи і зібрані по справі докази в їх сукупності, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання кваліфікував дії засудженого і з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого, його відношення до скоєного, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі ті, на які посилаються захисник засудженого та представник потерпілого в апеляціях, прийшов до законного та обґрунтованого висновку про призначення йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, яке відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Доводи апеляції захисника про неправильне застосування норм матеріального права необґрунтовані та суперечать фактичним обставинам справи та зібраним доказам, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.
Підстав для зміни чи скасування вироку колегією суддів не встановлено, він є законним та обґрунтованим і відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а тому апеляції захисника засудженого та представника потерпілого задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 365-366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції захисника засудженого - ОСОБА_1, представника потерпілого - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КК України - без зміни.
Судді:
_________________ ______________ _____________ Маліновський О.А. Павленко О.П. Юденко Т.М.