У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
04.04.2011року м. Київ
№ 33/2690/454/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - адвоката ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оболонне, Коронсього району Чернігівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого завідувачем відділення у КМКЛ №3, проживаючого: АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, -
за ст. 124 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
Згідно із протоколом про адмінправопорушення, 15.01.2011 року о 06.50 год. на Харківській площі в м. Києві, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Renault Laguna», д. н. з. НОМЕР_1, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди для руху іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Renault Clio», д. н. з. НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкодження транспортних засобів. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив п. п. 10.1, 8.10 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2011 року ОСОБА_3 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 подав до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій посилаючись на те, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, просив постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2011 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі та поясненнях, наданих під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що останній, під'їхавши до перехрестя, зупинився на червоне світло світлофора та, розпочавши рух на дозволяючий (зелений) знак світлофора, виїхав на перехрестя вулиць, де під часу руху через перехрестя відбулося зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_5, який виїхав на перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофора та фактично вчинив зіткнення.
При цьому ОСОБА_3 та його захисник зазначили, що у схемі дорожньо-транспортної пригоди, складеної працівниками Державтоінспекції, фактично не вірно указані місця зіткнення та розташування транспортних засобів після ДТП.
Другий водій - учасник ДТП - ОСОБА_5 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 та надані ним пояснення категорично заперечував, вважав що ДТП сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху саме ОСОБА_5 та пояснив, що їхав на дозволяючий (зелений) сигнал світлофора.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення ОСОБА_5, який вважав подану апеляційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення, вивчивши матеріали справи, дослідивши схему ДТП складену працівниками органів Державтоінспекції, пояснення свідків ДТП, суд апеляційної інстанції уважає подану захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_2 апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
Разом з тим, суд першої інстанції при розгляді адміністративної справи цих вимог не виконав та не надав належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи.
Як убачається з матеріалів справи, під час складання протоколу щодо ОСОБА_3, обидва водія не заперечували того, що зіткнення транспортних засобів сталося під час переїзду перехрестя. Проте кожен з водіїв вказував на свій механізм ДТП.
При цьому, пояснення водія ОСОБА_3 співпадали з поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а пояснення водія ОСОБА_5 були аналогічними з поясненнями, наданими свідком ОСОБА_9
Крім того, відповідно до пояснень учасників пригоди, схема ДТП, що була складена працівниками ДАІ та підписана водіями, фактично не відповідає дійсності, у тому числі і в частині зазначення місця зіткнення транспортних засобів, розташування транспортних засобів після зіткнення та визначення усіх розмірів, зазначених на схемі. Так, як зазначали обидва водія під час апеляційного розгляду даної справи, після зіткнення транспортних засобів, автомобіль під керуванням ОСОБА_5 розвернуло та відкинуло у праву сторону від місця зіткнення, проте на схемі ДТП автомобіль «Renault Clio» розташований зліва від вказано місця зіткнення, що взагалі не відповідало обставинам, на які посилався як ОСОБА_3, так і ОСОБА_5
З огляду на зазначену невідповідність схеми ДТП поясненням обох учасників пригоди, пояснення учасників ДТП та очевидців, які містили у собі суттєві протиріччя щодо механізму ДТП, працівниками ДАІ детально досліджені не були, і як наслідок не визначена їх достовірність.
Більш того, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, органи ДАІ, при викладенні суті учиненого ОСОБА_3 правопорушення, взагалі не зазначали конкретні дії ОСОБА_3, які ним були вчинені та які не відповідали вимогам п. п. 10.1, 8.10 ПДР, обмежившись лише посиланням, що останній перед початком руху, не переконався, що це буде небезпечним і не створить перешкод для руху іншим учасникам дорожнього руху.
На ці порушення суд першої інстанції уваги не звернув та при розгляді справи також фактично не встановив дійсний механізм ДТП. Більш того, погодившись з даними, що були зазначені у протоколі про адмінправопорушення, суд першої інстанції усіх протиріч у доказах, представлених органами ДАІ не усунув, а, відхиляючи при цьому пояснення ОСОБА_3, а також свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з причин того, що вказані свідки безпосередньо не надали своїх пояснень на місці пригоди, переконливих мотивувань такому рішенню у постанові не навів.
З огляду на наведене, постанову суду не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.
Крім того, за наявності суперечностей між поясненнями водіїв-учасників ДТП, поясненнями свідків даної дорожньо-транспортної пригоди, невідповідністю складеної схеми ДТП фактичним обставинам пригоди, що були зазначені водіями, та відсутністю у справі будь-яких інших доказів, зокрема даних про фази роботи світлофорного регулювання на зазначеному перехресті, експертних досліджень на предмет встановлення дійсного механізму ДТП, суд апеляційної інстанції також позбавлений можливості повно, всебічно то об'єктивно з'ясувати обставини, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода, зокрема встановити механізм зіткнення транспортних засобів та встановити особу, яка є винуватою у даному ДТП, а тому приходить до висновку, що справу необхідно повернути до органів Державтоінспекції для проведення додаткової перевірки, в ході якої необхідно усунути зазначені суперечності, з'ясувати механізм ДТП, у тому числі і шляхом проведення відповідних експертних досліджень, та встановити осіб, які припустилися до порушення правил дорожнього руху внаслідок чого сталося дане ДТП.
Під час додаткової перевірки підлягають ретельній перевірці і твердження ОСОБА_3 про порушення ПДР іншим водієм ОСОБА_5, оскільки вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності належить виключно до компетенції органів Державтоінспекції, які наділені повноваженнями проводити усі передбачені законом дії для встановлення обставин, за яких відбулося ДТП з відповідним наступним відображенням у схемі механізму ДТП та складення адмінпротоколу відносно особи чи осіб, які припустилися до порушення правил дорожнього руху.
З огляду на наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 лютого 2011 року відносно ОСОБА_3 - скасувати.
Матеріали справи з протоколом про адміністративне правопорушення повернути до ВДАІ Дарницького району м. Києва для встановлення механізму ДТП, що мала місце 15.01.2011 року з подальшим направленням за наявності підстав для цього на новий судовий розгляд з урахуванням положень ст. 38 КУпАП.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва С.І. Стрижко