УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а

23.05.2011 року м. Київ

№ 33\2690\591\2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2011 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця селища. Сеща, Дубровського району, Брянської області, Росія, росіянина, працюючого у ТОВ «Юр енергоресурс» адвокатом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

- за ст. 122 ч. 3 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, 13.01.2011 року, ОСОБА_2 приблизно о 19 год. 14 хв., керуючи автомобілем «БМВ», д. н. з. НОМЕР_1, рухався в м. Києві по ВКД зі швидкістю 114 км./год., чим перевищив встановлену швидкість на 54 км./год. Швидкість вимірювалась приладом «Радіс» №2020.

Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 12.4 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2011 року ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді адміністративного штрафу у розмірі 510 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду необґрунтованою, такою, що прийнята із порушенням процесуальних норм та не відповідає матеріалам справи у зв'язку з чим, просить судове рішення скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому зазначає, що вимог ПДР не порушував, рухався у суцільному потоці автомобілів, швидкість не перевищував, а на приладі працівників ДАІ була зафіксована швидкість іншого транспортного засобу. Крім того, вказував, що прилад, яким працівники ДАІ вимірювали швидкість транспортних засобів, на його думку, як такий, що не пройшов стандартизацію, не міг використовуватись працівниками ДАІ. Заявляє, що працівники ДАІ не надали йому для огляду будь-яких документів на цей прилад та не представили у справі будь-яких доказів того, що саме він порушив Правила дорожнього руху.

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає її такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Як убачається із матеріалів справи, ці вимоги закону судом першої інстанції не дотримані.

Так, за висновком судді у постанові винуватість ОСОБА_2 у вчиненні діяння за ст. 122 ч. 3 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.

Проте, такий висновок не можна визнати обґрунтованим та належним чином вмотивованим.

За поясненнями ОСОБА_2, які він давав працівникам ДАІ при складанні протоколу, в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції, він ПДР не порушував, швидкість не перевищував, а на приладі «Радіс» була зафіксована швидкість іншого транспортного засобу. Ці пояснення ОСОБА_2 не були належним чином перевірені ні працівниками ДАІ, ні судом першої інстанції, а відтак безпідставно відхилені.

Більш того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші дані та докази, які б спростовували такі твердження ОСОБА_2 та підтверджували порушення ним швидкості руху у населеному пункті.

У справі відсутні також і будь-які дані стосовно приладу, яким працівники ДАІ вимірювали швидкість руху.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в матеріалах справи відносно ОСОБА_2 не мається достатніх доказів, які б підтверджували висновки органів ДАІ про порушення особою ПДР та вчинення нею адміністративного правопорушення, а тому постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою. Відтак апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова судді - скасуванню, а провадження по справі - закриттю за відсутністю події та складу адмінправопорушення.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 25 березня 2011 року відносно ОСОБА_2 за ст. 122 ч. 3 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю події та складу адмінправопорушення в діях ОСОБА_2

Суддя Апеляційного

суду м. Києва С.І. Стрижко