УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а
30.09.2011 року м. Київ
№ 33/2690/1318/2011
П О С Т А Н О В А
Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, працюючої у ТОВ «Ісіда NF», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, - про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу по адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, 16.05.2011 року приблизно о 16-10 год., керуючи автомобілем марки «Форд», державний номер НОМЕР_1, в м. Києві на вул. Шолуденка - просп. Перемоги, перед початком зміни напрямку руху, не переконалась, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, здійснила зіткнення з автомобілем «Хюндай», держномер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п. 10.1 ПДР, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2011 року ОСОБА_2 було визнано винуватою за ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 гривень.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом першої інстанції не були перевірені усі обставини справи, що мають суттєве значення, не враховано, що, на думку апелянта, ДТП сталася з причин порушення ПДР водієм ОСОБА_3, оскільки на момент початку маневру водієм ОСОБА_2, що становив зміну напрямку руху та початок правого повороту на проспект Перемоги, автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 не рухався, у нього не були ввімкнуті сигнали поворотів, колеса були розташовані паралельно осі дороги, проте під час завершення ОСОБА_2 маневру, автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 розпочав свій рух, внаслідок чого сталося ДТП.
Крім того, апелянт зазначає, що схема ДТП складена не повно, оскільки на ній відсутній виїзд з придворової території, звідки виїхала водій ОСОБА_2 та розпочала рух, невірно зазначені розміри перешкод на проїзній частині дороги (огородження будівлі, в'їзд - виїзд з будівельної території тощо).
Разом із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 подала клопотання про поновлення строків для апеляційного оскарження, в якому зазначає, що не мала можливості вчасно оскаржити рішення місцевого суду, оскільки оскаржувану постанову отримала лише на 10-й день після її винесення, а справа була розглянута у її відсутність.
Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню, оскільки строк на апеляційне оскарження був пропущений скаржником з поважних причин.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала свою апеляційну скаргу, уточнивши свої вимоги та ставлячи питання про постановлення нового рішення по справі про закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю в дії діях складу адмінправопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про її часткове задоволення із скасуванням постанови суду першої інстанції та поверненням протоколу про адмінправопорушення, складеного щодо ОСОБА_2 з відповідними матеріалами до органу ВДАІ для додаткової перевірки та встановленні дійсного механізму ДТП з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративні й відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші підстави для правильного вирішення справи.
Разом з тим, орган, який склав даний протокол та суд першої інстанції при розгляді справи про адмінправопорушення цих вимог не виконали та не надали належної оцінки доказам, що містились в матеріалах справи та були представлені органами ДАІ на підтвердження своїх висновків, зазначених у протоколі.
Так, як убачається із наданих під час складення адмінпротоколу пояснень водія ОСОБА_2, які вона фактично підтвердила і у суді апеляційної інстанції, причиною зіткнення автомобілів стали наступні обставини. Так, як зазначала ОСОБА_2 виїзд з прибудинкової території вул. Шолуденка, звідки вона виїжджала на проїзну частину дороги, знаходиться навпроти огорожі будівлі, яка значно виступає на дорогу та унеможливлює рух транспортних засобів у крайній правій смузі дороги. За вказаною огорожею знаходиться в'їзд - виїзд на будівельну територію, який об означений відповідними ворота. В той час, коли вона, виївши на проїзну частину вул. Шолуденко в м. Києві, мала намір здійснити правий поворот на просп. Перемоги, права смуга руху була зайнята автомобілем «Хюндай», держномер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який був припаркований збоку проїзної частини та будь-якого руху не здійснював. Не маючи будь-якої іншої можливості здійснити маневр повороту направо, ОСОБА_2 продовжила рух фактично у другій смузі з метою об'їхати автомобіль «Хюндай» та в подальшому зайняти праву смугу. У той час, коли ОСОБА_2 здійснювала вказані дії, водій ОСОБА_3, без включення відповідного сигналу лівого повороту, рушила з місця, зіткнувшись з транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 Остання вважає, що з урахуванням тимчасових особливостей проїзної частини, наявності огорожі будівельної території, а також стоячого на узбіччі автомобіля під керуванням іншого водія, вона фактично не змінювала напрямок руху, ПДР не порушувала. Вважає, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3, яка зупинилась у недозволеному місці, а потім з порушенням ПДР, без увімкнення відповідних сигналів автомобіля, почала рух, не пропустивши при цьому транспорт, що вже рухався.
Зазначені твердження ОСОБА_2 будь-якими матеріалами справи не спростовані, а більш того, були підтверджені не тільки представленими фотознімками, а й фактично поясненнями другого учасника ДТП - водія ОСОБА_3, які були відібрані у неї працівниками ДАІ при складанні матеріалів.
Так, відповідно до цих пояснень, вона, керуючи автомобілем, зупинилася перед поворотом праворуч для висадки пасажира, після висадки пасажира, ввімкнувши сигнал правого повороту, побачивши у ліве бокове дзеркало, що автомобіль, що рухався, знаходиться від неї на відстані 10-15 метрів, почала рух у правій смузі з метою здійснення подальшого повороту направо.
Таким чином, зазначені пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично можуть свідчить про інший механізм ДТП.
При цьому, з урахуванням пояснень обох водіїв - учасників ДТП, що були отримані під час складання протоколу та фіксації локалізації механічних пошкоджень, що отримали транспортні засоби, схема ДТП була складена неповно, без фіксування усіх необхідних даних, а саме без фіксування будь-яких даних про те, що перед перехрестям, безпосередньо біля пішохідного переходу мала місце зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_3, без визначення усіх відстаней та розмірів, зокрема не були зазначені розміри огорожі, частина якої виходить на проїзну частину дороги, відстань від кінця огорожі до виїзду на просп. Перемоги, відстань від кінця огорожі до місця зіткнення транспортних засобів.
Не звернувши уваги на ці обставини, не викликавши та не допитавши учасників ДТП стосовно зіткнення транспортних засобів, а відтак не усунувши усіх наявних протиріч у представлених матеріалах та не встановивши дійсний механізм ДТП, суд першої інстанції прийняв рішення по справі, яке не можна вважати законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.
Разом з тим, відсутність належним чином зафіксованих вищевказаних даних у схемі ДТП, на які є посилання в поясненнях обох водіїв-учасників ДТП, суд апеляційної інстанції також позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати обставини, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода, зокрема встановити механізм утворення зіткнення транспортних засобів та встановити особу, яка є винуватою у даному ДТП, а тому приходить до висновку, що справу необхідно повернути до органів Державтоінспекції для проведення додаткової перевірки, в ході якої необхідно усунути зазначені суперечності, провести додатковий огляд місця пригоди із складанням відповідного протоколу, з'ясувати механізм ДТП, у тому числі і шляхом проведення експертних досліджень, та встановити осіб, які припустилися порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого сталося дане ДТП.
Крім того, оскільки вирішення питання про складання протоколу про адміністративну відповідальність для притягнення винуватих осіб до адміністративної відповідальності належить виключно до компетенції органів Державтоінспекції, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати оцінку діям другого учасника ДТП - водія ОСОБА_3, оскільки будь-яких даних про складання протоколу щодо неї матеріали справи відносно ОСОБА_2 не містять.
З огляду на викладене, керуючись ст. 294, КУпАП, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2011 року ОСОБА_2 - скасувати.
Матеріали справи з протоколом про адміністративне правопорушення повернути до ВДАІ Шевченківського району м. Києва для проведення додаткової перевірки, встановлення механізму ДТП, що мала місце 16.05.2011 року з подальшим направленням матеріалів за наявності для цього законних підстав на новий судовий розгляд з урахуванням положень ст. 38 КУпАП.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва С.І. Стрижко