УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а
19.12.2011 року м. Київ
№ 33/2690/1816/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя Апеляційного суду м. Києва Стрижко С.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Котовськ Одеської області, громадянина України, українця, працюючого у НВП «Ентальпія», водієм-експедитором, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 19.10.2011 року о 21 годин 30 хвилин в м. Києві по вул. Фрунзе, 107, керував автомобілем «ГАЗ», д. н. з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Тим самим, ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР України.
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.
На зазначене рішення судді, ОСОБА_2 подав до Апеляційного суду м. Києва скаргу, в якій, заперечуючи свою винуватість у вчиненому адмінправопорушенні, просить постанову судді Подільського районного суду м. Києва скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт зазначає, що працівники органів Державтоінспекції, які зупинили ОСОБА_2, в порушення установленого порядку не запропонували йому пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп'яніння та фактично провели огляд без використання спеціального технічного засобу, а під час судового провадження у справі, суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_2, чим були порушені його права та на нього було накладено адміністративне стягнення, без урахування даних про його особу та його майнового стану.
Крім того, апелянт указує на те, що суд першої інстанції допустився помилки, указавши у постанові, що він відмовився пройти у встановленому порядку медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, у той час коли адмінпротокол був складений за фактом відмови ОСОБА_2 пройти у встановленому порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свою апеляційну скаргу, проте змінив свої апеляційні вимоги та просив змінити вид призначеного йому адмінстягнення, обравши його таким, що не пов'язаний з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки такий вид стягнення з урахуванням характеру його роботи позбавить ОСОБА_2 можливості працювати, а відтак джерела існування не тільки для нього, а й членів його сім'ї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, суд апеляційної інстанції вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Так, висновок судді районного суду у постанові про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, підтверджений доказами, зібраними по справі, у тому числі даними, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_2 фактично визнав себе винуватим у скоєнні правопорушення, власноручно виклавши свої пояснення про те, що перед керуванням транспортним засобом вживав спиртні напої - пиво, а після зупинки працівниками ДАІ відмовився їхати до лікаря-нарколога; рапортом працівника міліції та поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відомості, викладені в рапорті та поясненнях свідків не заперечувались у судовому засіданні і самим правопорушником, а тому доводи апеляції ОСОБА_2 про те, що працівники ДАІ порушили вимоги нормативних актів щодо порядку проходження медичного розгляду, з огляду на те, що за поясненнями ОСОБА_2 він дії працівників міліції у встановленому законом порядку не оскаржував, є неспроможними та повністю спростовуються наявними у справі доказами.
За таких обставин, апеляція ОСОБА_2 в цій частині, як безпідставна, задоволенню не підлягає.
Разом із тим, як убачається із постанови, у описовій частині судового рішення, суд першої інстанції указав, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан «наркотичного» сп'яніння у встановленому законом порядку, у той час коли зазначений адмінпротокол був складений за фактичну відмову ОСОБА_2 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, апеляція ОСОБА_2 в цій частині підлягає задоволенню, а постанова Подільського районного суду м. Києва від 17.11.2011 року підлягає зміні в частині виключення посилання на те, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на предмет встановлення саме «наркотичного» сп'яніння.
Крім того, відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому з матеріалів справи та документів, долучених до скарги убачається, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, працює водієм та ця спеціальність є єдиним джерелом доходів правопорушника та членів його сім'ї, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні батьків похилого віку, які проживають в іншій місцевості та за станом здоров'я потребують його допомоги.
Враховуючи викладене, конкретні обставини справи, а також те, що суддя районного суду фактично не мотивував своє рішення щодо визначення виду адміністративного стягнення, а лише формально послався на вимоги закону, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість пом'якшення адміністративного стягнення та призначення його у виді накладення штрафу у розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак і в цій частині апеляція ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року - зміні.
З огляду на наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 змінити.
- Виключити з описової частини постанови посилання на те, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан саме «наркотичного» сп'яніння, вважати, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
- в частині адмінстягнення - накласти на ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінстягнення у виді штрафу в доход держави у розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2.550 грн.
В решті постанову Подільського районного суду м. Києва від17 листопада 2011 року - залишити без зміни.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва С.І. Стрижко