ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2006 р. | № 346/2-2005 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
ВАТ “Нафтогазбуд-Україна” | Говоров П.В. |
Приватного підприємства “Фірма “Віліс” | Терентьєв О.Ю. |
розглянувши касаційну скаргу | Приватного підприємства “Фірма “Віліс” |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006 |
у справі | № 346/2-2005 |
господарського суду | Київської області |
за позовом | ВАТ “Нафтогазбуд-Україна” |
до | Приватного підприємства “Фірма “Віліс” |
про | стягнення 108 006, 35 грн. |
Постанова приймається 03.07.2006 у зв’язку з тим, що 26.06.2006 у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Рішенням господарського суду Київської області (суддя Шевчук С.Р.) від 28.11.2005 позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства “Фірма “Віліс” на користь Відкритого акціонерного товариства “Нафтогазбуд-Україна” 101 837 грн. 56 коп. боргу, 6 168 грн. 79 коп. три проценти річних та судові витрати.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд (судді: Зеленіна Н.І., Андрейцева Г.М., Рибченко А.О.) переглянув в апеляційному порядку вказане рішення і постановою від 30.03.2006 скасував його та прийняв нове рішення, яким стягнуто з Приватного підприємства “Фірма “Віліс” на користь Відкритого акціонерного товариства “Нафтогазбуд-Україна” 81 732 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 3 587 грн. 25 коп. три проценти річних та судові витрати, пропорційно задоволених вимог.
Приватне підприємство “Фірма “Віліс”, не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, подало касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, а справу передати до місцевого суду на новий судовий розгляд.
За твердженням скаржника, судом першої та апеляційної інстанцій не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що і призвело до прийняття помилкових рішень.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суду України
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Нафтогазбуд-Україна” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “Фірма “Віліс” про стягнення 108 006 грн. 35 коп., в тому числі 81 732 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 20 105 грн. 56 коп. процентів на покриття витрат, пов’язаних з забезпеченням технічною документацією, організацією та координацією робіт та три проценти річних, що складає 6 168 грн. 79 коп.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у відповідності до умов договору субпідряду № 18/04 від 22.07.2003, укладеного між сторонами, він перерахував відповідачу у якості авансового платежу 200 000 грн., однак останній виконав підрядні роботи лише на суму 118 268 грн., тому різницю, як безпідставно отримані кошти, просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку.
Позивач також зазначає, що п.п. 6.3 Договору сторони передбачили, відрахування відповідачем 17 % від місячної вартості субпідрядних робіт на покриття витрат, пов’язаних з забезпеченням технічною документацією, організацією та координацією, що за його підрахунком складає 20 105 грн. 56 коп.
Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем грошового зобов’язання, позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з нього 3 % річних, що складає 6 168 грн. 79 коп.
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, дослідивши подані у справі докази, встановив, що на виконання умов договору субпідряду № 18/04 від 22.07.2003, позивач у якості авансових платежів перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 200 000 грн. За таких обставин, враховуючи, що строк виконання робіт сплинув, а належними доказами підтверджено виконання відповідачем робіт лише на суму 118 268 грн., позовні вимоги в частині стягнення 81 732 грн. визнані обґрунтованими.
Правомірним визнано місцевим судом і нарахування 20 105 грн. 56 коп. процентів на покриття витрат, пов’язаних з забезпеченням технічною документацією, організацією та координацією робіт та трьох процентів річних, в сумі 6 168 грн. 79 коп., нарахованих позивачем згідно ст. 625 ЦК України.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Київський міжобласний апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 81 732 грн.
Однак, дослідивши фактичні правовідносини сторін та умови п.п. 6 Договору, згідно якого “субпідрядник відраховує 17 % від місячної вартості субпідрядних робіт на покриття витрат, пов’язаних з забезпеченням технічною документацією, організацією та координацією”, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не подано необхідної технічної документації для проведення підрядних робіт, з якої можна було б визначити місячну вартість субпідрядних робіт, тому посилаючись на ст. 33 ГПК України, в цій частині в позові відмовлено.
Стосовно ж заявлених до стягнення 3 % річних, то в цій частині, апеляційним судом, з посиланням на ст. 530 ЦК України, здійснено їх перерахунок, виходячи з того, що згідно направленої відповідачу претензії, обов’язок повернення грошових коштів та, відповідно, нарахування річних, виник у відповідача з 13.03.2004, а не з 24.09.2003, як нараховано позивачем.
Вказані висновки апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, тому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. ст. 111 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006 у справі № 346/2-2005 господарського суду Київської області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства “Фірма “Віліс” - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан