ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2006 р. | № 42/543 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Карабаня В.Я. |
суддів : | Ковтонюк Л.В., Чабана В.В. |
у відкритому судовому засіданні за участю представників |
ВАТ “Київгаз” | Яременко О.В., Кравчук А.М. |
ВАТ “Київспецтранс” | Косинський В.М. |
розглянувши касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 |
у справі | № 42/543 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | ВАТ “Київгаз” |
до | ВАТ “Київспецтранс” |
про | стягнення 36 830, 19 грн. |
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Паламар П.І.) від 13.12.2005 позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” на користь Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” 3 231 грн. 58 коп. боргу, 54 грн. 24 коп. інфляційних, 31 грн. 34 коп. три проценти річних, 340 грн. 58 коп. пені, 226 грн. 21 коп. штрафу та судові витрати, пропорційно задоволених вимог. В іншій частині позову відмовлено.
Київський апеляційний господарський суд (судді: Алданова С.О., Дзюбко П.О., Пантелієнко В.О.) переглянув в апеляційному порядку вказане рішення і постановою від 28.03.2006 в частині відмови в позові скасував його та прийняв рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.
Відкрите акціонерне товариство “Київспецтранс”, не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, подало касаційну скаргу в якій просить її скасувати, а рішення місцевого суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін.
За твердженням скаржника, судом апеляційної інстанції не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що і призвело до прийняття помилкової постанови.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суду України
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство “Київгаз” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” про стягнення 36 830 грн. 19 коп., в тому числі 29 502 грн. 64 коп. боргу, 629 грн. 20 коп. інфляційних, три проценти річних, що складає 351 грн. 88 коп., 4 281 грн. 29 коп. пені та 2 065 грн. 18 коп. штрафу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов договору № 34557 “П” від 31.12.2004, відповідач не в повному обсязі сплатив за отриманий протягом березня-квітня 2005 року природний газ, тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка, за підрахунками позивача, складає 29 502 грн. 64 коп.
Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання, позивач просить суд стягнути додатково інфляційні, 3 % річних, штраф та пеню, згідно п 7.2 Договору.
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість відповідача обґрунтована та підтверджена належними доказами лише в частині 3 231 грн. 58 коп., тому позов задоволено лише виходячи з цієї суми боргу.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд, дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників сторін, встановив, що в період з 14.02.2005 по 31.03.2005 на підприємстві відповідача проводилась державна повірка приладів обліку газу, на час проведення якої резервний прилад обліку встановлений не був.
Порядок проведення розрахунків в період проведення повірки, сторони передбачили п. 7.17.4 Договору, згідно якого в разі відсутності резервного приладу нормативний час повірки приладів обліку становить не більше 30 діб. Обсяг спожитого газу за цей час нараховується по середніх значеннях споживання газу у поточному місяці або відповідного періоду минулого року, у подальшому –по максимальній потужності неопломбованого газоспоживаючого устаткування з урахуванням графіку його роботи.
Додатково, в приписі від 14.01.2004 (а.с. 51) сторони зазначили, що розрахунок за використаний природний газ на період держповірки буде проводитись по встановленому лічильнику газу.
З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано визначено обсяги споживання газу в спірному періоді, а саме з 1 по 16 березня 2005 року (в період до закінчення 30 денного терміну, визначеного п. 7.17.4 Договору) –згідно фактичних показників лічильника газу; з 17 по 22 березня 2005 року (після закінчення 30 денного терміну) –за максимальною потужністю неопломбованого приладу з урахуванням графіку його роботи; з 23 по 31 березня 2005 року (в період коли відповідач звернувся до позивача про опломбування приладів обліку до дня фактичного встановлення пломб) –по середніх значеннях споживання газу у поточному місяці.
За таких обставин, перевіривши надані позивачем розрахунки, апеляційний господарський суд визнав обґрунтованими вимоги позивача, як в частині стягнення боргу, так і в частині стягнення інфляційних, 3 % річних, пені та штрафу, нарахованих згідно п.п. 7.2, 7.3 Договору.
Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, тому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. ст. 111 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 у справі № 42/543 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Київспецтранс” - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан