Справа № 2/0810/4998/2012
№/п 0810/1644/2012
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«19»листопада 2012 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі: головуючого -судді Мінгазова Р.В., при секретарі -Отєговій О.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1, позивача -ОСОБА_2, представника Органу опіки та піклування Запорізької райдержадміністрації -Бабенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3, треті особи: ВГІРФО Запорізького районну РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, Відділ опіки та піклування Запорізької райдержадміністрації, про усунення перешкод в здійсненні прав власника та визнання втратившими право користування жилим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7,. ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, треті особи: ВГІРФО Запорізького районну РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, Відділ опіки та піклування Запорізької райдержадміністрації, про усунення перешкод в здійсненні прав власника та визнання втратившими право користування жилим приміщенням.
В позові зазначила, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1, який вона утримала в спадок після смерті матері - ОСОБА_13. На теперішній час позивач розпорядитися своїм будинком в повному обсязі не має можливості з причини того, що в будинку зареєстровані безліч чужих для неї осіб -відповідачів. Відповідачі в будинку не проживають, своїх речей в будинку не мають, будинок має аварійний стан. Станом на теперішній час в будинку позивача зареєстровані, але не проживають відповідачі. Будь-яких договірних правовідносин між відповідачами та позивачем не існувало. Вказаними діями відповідачі порушують право власності позивача, тому вона вимушена звернутися до суду та просить суд задовольнити її позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позов, просила задовольнити його в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, повідомлялись відповідно до ч. 4, ч. 9 ст. 74 ЦПК України через оголошення у пресі. Тому суд вважає, що відповідачі є належним чином повідомлені.
Представник третьої особи - Відділ у справах громадянства, імміграції та Реєстрації фізичних осіб Запорізького РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подали до суду заяву, в якій просили суд розглянути справу за відсутності його представника, проти позову заперечень не мають.
Представник Органу опіки та піклування Запорізької рай адміністрації в судовому засіданні заперечував проти позову частково в частині зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх.
Суд, враховуючи, факт неявки відповідачів у судове засідання та їх належне повідомлення про час і місце судового засідання, відсутність поважних причин неявки відповідачів, а також відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, вважає за можливим розгляд справи провести у порядку заочного провадження з дотриманням вимог, встановлених законом відповідно до ст. 224 ЦПК України та на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку № 93 по вул. Патріотична в с. Біленьке Запорізького району Запорізької області на підставі рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 01.09.2012 року та зареєстрованого в ТОВ ЗМБТІ.
Згідно довідки за № 01-30\402 від 10.05.2012 року отриманої від Біленьковської селищної ради Запорізького району в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно Акту від 11.05.2012 року посвідченого секретарем Біленьковської селищної ради Запорізького району, вбачається, що відповідачі, які зареєстровані в будинку АДРЕСА_1, однак не проживають з 2003 року, особистих речей в будинку не мають. Власником зазначеного будинку є позивач.
Судом були допитані свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16, сусіди позивача, котрі в судовому засіданні підтвердили факт того, що відповідачі з 2003 року не проживають в будинку АДРЕСА_1.
Дані обставини повністю підтверджуються дослідженими в суді доказами.
Конституцією України (ст. 41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло: житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст.379, 382 ЦК України).
Права власника житлового будинку квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.
Із зазначеного випливає, що виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а отже, припинення права власності особи на будинок припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.
Таким чином, права членів сім'ї власника будинку на об'єкт власності є похідними від прав самого власника.
Передбачаючи право власника житлового будинку (квартири) на відчуження цих об'єктів, закон не передбачив при цьому перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом (житлового сервітуту) членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) (на відміну від договору найму (оренди) житла -ст. ст. 810, 814 ЦК України).
Натомість ч. 4 ст. 156 ЖК України передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником будинку, за умови збереження права власності на будинок цього самого власника, тобто при незмінності власника майна.
Згідно ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.ст. 319, 321, 334 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його володінні.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ст.ст. 150, 155 Житлового Кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ними (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд, будинок що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користуватися ним.
У відповідності до ст.ст. 383, 391 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Позивач на підставі рішення суду від 01.09.2011 року набула на будинок законного права власності.
Зважаючи на те, що місце проживання відповідачів у справі зареєстроване у належному позивачеві на праві власності будинку АДРЕСА_1, позивач не може вільно відчужити цей будинок, суд приходить до висновку про наявність перешкод у користуванні позивача житловим будинком.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" поняття реєстрації визначено як внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Ст. 11 Закону передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюють відповідні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в АР Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За правилами статті 71 ЖК України, пункту 10 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року (із наступними змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо ) суд може продовжити пропущений строк.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Доказів, які б свідчили про те, що відповідач не проживає у вищезазначеному будинку з поважних причин в ході розгляду справи не було встановлено.
За таких обставин, оскільки відповідачі не є власниками вказаного будинку, крім того не проживають в спірному будинку, витрати на його утримання не несуть, за комунальні послуги не сплачують, суд вважає, що факт реєстрації відповідачів в будинку позивача порушує її право як власника цього будинку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України ЦПК України, ст.ст., 71, 72, 150, 155, 156 ЖК України, ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 -задовольнити.
Осіб ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням, житловим будинком АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Р.В. Мінгазов