ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

14 червня 2006 р.

№ 6/253-05-7795

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Карабаня В.Я.

суддів :

Ковтонюк Л.В., Чабана В.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Комунального підприємства “Одесміськелектротранс”

на  постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2006

у справі

№ 6/253-05-7795

господарського суду

Одеської області

за позовом

Комунального підприємства “Одесміськелектротранс”

до	1)          ВАТ “Одесаремелектротранспорт”; 2)          Дочірнього підприємства “Юридична компанія “Юніком-Південь”

про	визнання недійсною угоди та стягнення 169 943, 44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Вищий господарський суд України здійснює перегляд за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду з урахуванням особливостей передбачених розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання касаційної скарги іншій стороні у справі. Причому, державне мито за розгляд справ у господарському суді повинно бути сплачене у порядку, встановленому чинним законодавством та за реквізитами визначеними Державним казначейством України.

Так зокрема, згідно з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р., державне мито справляється із апеляційних та касаційних скарг, що подаються до господарських судів України у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (ст. 3 п. 2 п.п. “г” Декрету).

Крім того, у відповідності до п. 36 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.93р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93р. за № 50, позовні заяви, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, оплачуються державним митом як за ставками встановлених для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.

У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

В своїй касаційній скарзі Комунальне підприємство “Одесміськелектротранс” просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду  та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 169943 грн. 44 коп. грошових коштів та визнати недійсною угоду, сплативши при цьому 850 грн. державного мита, тобто лише за вимогу, що носить майновий характер.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що скаржником не подано доказів про сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 4 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Повернути касаційну скаргу Комунального підприємства “Одесміськелектротранс” № 019/2-437 від 03.05.06 без розгляду.

Головуючий                                                                           В.Карабань

Судді                                                                                        Л.Ковтонюк

                                                                                                   

                                                                                                 В.Чабан