Справа № 0908/2125/2012
Категорія 37
Головуючий у 1 інстанції Галущак Л.О.
Суддя-доповідач Томин О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Томин О.О.
суддів: Пнівчук О.В., Шишка А.І.,
cекретаря Бобика Ю.І.,
з участю:
представника відповідача ОСОБА_2,
позивача ОСОБА_3,
представника позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.10.2012 року,-
в с т а н о в и л а:
У травні 2012 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування. Вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її рідна сестра ОСОБА_6, внаслідок чого відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно. Заповітного розпорядження померла не зробила, а спадкоємцями за законом другої черги, крім неї, за правом представлення є також її племінники: ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які у встановлений законом строк не звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а також не вступили в управління спадковим майном. Рішенням суду ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було відмовлено у задоволенні позову щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини. Позов ОСОБА_5 задоволено, надано йому додатковий строк для подачі заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини.
________________________________________________________________________________Справа №0908/2125/2012 Головуючий у 1 інстанції - Галущак Л.О.
Провадження №22ц/0990/2270/2012 Суддя-доповідач - Томин О.О.
Категорія 37
Оскільки відповідач життям та здоров'ям тітки не цікавився, не допомагав їй, не піклувався про неї, хоч вона потребувала сторонньої допомоги, а він мав таку можливість, просить усунути останнього від спадкування за законом після смерті ОСОБА_6
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.10.2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Усунуто від спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Войнилів Калуського району Івано-Франківської області.
Не погоджуючись з даним рішенням, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі висновків, які не відповідають обставинам справи. На його думку, суд першої інстанції належно не встановив, чи потребувала померла ОСОБА_6 допомоги відповідача за умови отримання її від інших осіб, а також, чи мав ОСОБА_5 матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу, так як живе і працює за межами України. Зазначає, що, приїжджаючи в Україну, він час від часу навідувався до тітки, дбав про неї, бажав надати допомогу, брав участь у вирішенні питання про можливість спільного проживання із ОСОБА_6 його сестри ОСОБА_8, однак, позивач від такої пропозиції відмовилася. Крім того, вважає, що померла не потребувала постійного надання сторонньої допомоги. Тому просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні Апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач та представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як було встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, що посвідчується Свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_1) від 25.05.2009 року (а.с. - 11). Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.
У зв'язку з відсутністю спадкоємців за законом першої черги, позивач, як рідна сестра померлої, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.
Встановлено також, що спадкоємцями за законом другої черги за правом представлення є також племінники ОСОБА_6, діти покійного брата ОСОБА_9 - ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.08.2011 року скасовано рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14.06.2011 року і ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_7 відмовлено у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 (а.с. 4 - 5).
Разом з тим, рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 24.01.2012 року ОСОБА_5 визначено додатковий строк - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили - для подання ним заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 (а.с. - 6).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6, починаючи з 2006 року потребувала стороннього догляду, тобто, до дня смерті перебувала у безпорадному стані, однак, відповідач свідомо уникав обов'язку забезпечити їй таку підтримку.
Однак, колегія суддів вважає, що такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та ухвалений при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Спадкоємці за законом, згідно ст. 1258 ЦК України одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
За змістом п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
Як було встановлено, померла ОСОБА_6 дійсно з 09.06.2006 року по 13.07.2006 року перебувала на стаціонарному лікуванні у зв'язку з переломом ноги, що підтверджується довідкою Рогатинської ЦРЛ від 18.06.2012 року (а.с. - 40).
Згідно повідомлення Обласної психіатричної лікарні №2 від 05.06.2012 року №393 ОСОБА_6 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Облпсихлікарні №2 у період з 21.08.2008 року по 05.09.2008 року, з 24.10.2008 року по 14.11.2008 року та з 04.02.2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. - 36).
Разом з тим, як вбачається з повідомлення Обласної психіатричної лікарні №2 від 06.06.2012 року №400 на момент виписки із стаціонару хвора ОСОБА_6 стороннього догляду не потребувала, у зв'язку з чим офіційно опікуна призначено не було (а.с. - 24).
Згідно повідомлення виконавчого комітету Вербилівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області №37/02-33 від 11.06.2012 року ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала у с. Вербилівці сама, до поступлення на стаціонарне лікування у ОПЛ №2 стороннього догляду не потребувала, підсобного господарства не вела (а.с. - 25).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла у віці 68 років, отримувала пенсію державного службовця (про що вказала сама позивач в судовому засіданні Апеляційного суду Івано-Франківської області), а тому не була особою, яка потребувала матеріальної допомоги.
Крім того, сама ОСОБА_3 ствердила, що навідувала сестру періодично, оскільки являлась пенсіонером, хворіла та проживала в іншому населеному пункті.
Таким чином, суду не представлено доказів того, що спадкодавець перебувала в безпорадному стані, що вона неспроможна була своїми силами через тяжку хворобу фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя та у зв'язку з чим потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування.
Із матеріалів справи вбачається що, відповідач ОСОБА_5 у період з 01.01.2007 року по даний час неодноразово виїжджав за межі України (а.с. - 80), а з 06.04.2009 року прийнятий на роботу фірмою «КЕЙВАЛ CZ» м. Голчуков Єніков, Обора 8, Чехія на невизначений строк (а.с. - 26).
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки: ОСОБА_10, ОСОБА_8, пояснили, що відповідач постійно живе та працює в Чехії, у нього там є сім'я, народились діти. Приїжджаючи в Україну, він час від часу навідувався до тітки.
Таким чином, доводи позивача, що відповідач спроможний був своїми силами фізично та матеріально забезпечити умови життя померлої, а остання потребувала такого догляду з 2006 року до кінця життя, не підтверджуються належними доказами (ст. 58 ЦПК України). Зокрема, не звернуто уваги на те, що ОСОБА_5 за життя спадкодавця проживав із сім'єю та працював за межами України, де 20.09.2008 року у нього народився син ОСОБА_11 (а.с. - 98), а будь-яких доказів умисного ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю позивач не надала.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права.
У зв'язку з цим, по суті вимог, слід постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 60, 307, 309, 313 - 314, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.10.2012 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча Томин О.О.
Судді Пнівчук О.В.
Шишко А.І.