Справа № 0907/13658/2012
Категорія ст. 2362 КПК України
Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю.Д.
Суддя-доповідач Попович С.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого - судді Поповича С.С.
суддів Ткачук Н.В., Вилки С.С.
з участю : прокурора Коцюруби І.М.
скаржниці ОСОБА_2.
представника скаржниці ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Івано-Франківського міського суду від 30 жовтня 2012 року, -
у с т а н о в и л а :
ОСОБА_2. 22 грудня 2011 року подала на ім'я Генерального прокурора України заяву в порядку ст. ст. 97-100 КПК України про порушення кримінальної справи відносно прокурора Богородчанського району ОСОБА_4 за ч. З ст. 364 КК України. При цьому просила в разі відсутності підстав для такого винести процесуальний документ про відмову в порушенні кримінальної справи, для того щоб постанову таку могла оскаржити до суду.
Заява була скерована для розгляду по суті до прокуратури Івано-Франківської області, звідки ОСОБА_2 отримала відповідь, що підстав для реагування в порядку ст. 97 КПК України на цю заяву немає.
Вважала, що прокуратура Івано-Франківської області проявила бездіяльність щодо належного розгляду її звернення про порушення кримінальної справи відносно прокурора Богородчанського району ОСОБА_4 і звернулась до суду з відповідною скаргою.
Спершу просила суд скерувати її заяву в Генеральну прокуратуру України, зобов'язавши останню розглянути її звернення стосовно прокурора Богородчанського району ОСОБА_4 в порядку ст. 97 КПК України.
Винесена по скарзі за цими вимогами постанова суду від 02 липня 2012 року була скасована ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 серпня 2012 року з направленням справи на новий судовий розгляд.
Після чого, при новому судовому розгляді ОСОБА_2 подала суду доповнення до цієї скарги ( а. с. 62 ), прийняте судом до вирішення по суті, в якому просила визнати протиправною бездіяльність прокуратури Івано-Франківської області щодо не реагування на її заяву про скоєння злочину та зобов»язати даний правоохоронний орган розглянути її заяву щодо порушення кримінальної справи відносно прокурора Богородчанського району ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 364 КК України в порядку ст. 97 КПК України.
Вказану скаргу з доповненнями оскаржуваною постановою суду задоволено.
Суд зобов»язав прокуратуру Івано-Франківської області прийняти процесуальне рішення за заявою ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи щодо прокурора Богородчанського району ОСОБА_4 за ст. 364 ч. 3 КК України.
Суд виходив з того, що відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства та рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 по такому зверненню відповідна посадова особа зобов»язана прийняти одне з процесуальних рішень передбачених ст. 97 КПК України. Проте такого процесуального документу винесено не було.
В апеляції прокурор просив постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважав, що винесене судом рішення є незаконним, а твердження ОСОБА_2 про наявність у діях прокурора ознак складу злочину передбаченого ст. 364 КК України та наявність підстав для розгляду її заяви у порядку ст. 97 КПК України є безпідставними. ЇЇ звернення дійсно було скероване у прокуратуру Івано-Франківської області для організації розгляду і їй за результатами розгляду заступником прокурора області дано відповідь про те, що підстав для проведення перевірки у порядку ст. 97 КПК України немає. І виклав по тексту поданої апеляції чому у тих чи інших діях ОСОБА_4 відсутні ознаки вказаного злочину. І що звернення ОСОБА_2 не містило достатньо об'єктивних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_4 складу цього злочину, а тому відповідно до вимог кримінально-процесуального закону це звернення не було фактично заявою про злочин.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, котрий доводи апеляції підтримав, просив постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, пояснення скаржниці по справі ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, які апеляцію прокурора заперечили і вважали постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали
справи та матеріали заяви про порушення вказаної кримінальної справи, надані прокуратурою Івано-Франківської області, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Справа уже дійсно розглядалась апеляційним судом, але ухвала колегії суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 серпня 2012 року, якою скасовано раніше винесену постанову суду, при розгляді даної апеляції, як це вважає прокурор, не має суттєвого значення, оскільки при новому розгляді вирішувались зовсім інші вимоги ніж ті, що були предметом розгляду при винесенні першої постанови суду.
В той же час відповідно до ст. ст. 94-98 КПК України та рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, про яке вказано як в оскаржуваній постанові так і в скарзі ОСОБА_2 так і в апеляції прокурора, та чи інша посадова особа, що розглядає заяву про вчинення, на думку заявника, того чи іншого злочину, зобов»язана прийняти одне з процесуальних рішень передбачених ст. 97 КПК України. І якщо у випадку розгляду заяви, скарги чи іншого звернення та в результаті проведеної по зверненню перевірки, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, то має бути винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. А зацікавлена особа, якщо не погодиться з такою постановою, вправі оскаржити її в судовому порядку.
Тому позиція прокурора в апеляції про те, що працівники прокуратури керувались, даючи заявниці тільки письмову відповідь без всякого обґрунтування та без винесення з приводу отриманої заяви відповідної постанови, не ґрунтуються на законі, а посилання на відомчі нормативні акти в такому випадку не може вважатись дотриманням чинного законодавства, оскільки законодавство, про що зазначено вище, порушено.
В той же час колегія суддів вважає, що суд у резолютивній частині невірно вказав, що прокуратуру області слід зобов»язати прийняти рішення саме про порушення кримінальної справи, оскільки, якщо розуміти ці слова у буквальному їх розумінні, то тоді прокурор повинен винести саме таке рішення, в той же час суд не вправі вказувати прокурору яке саме конкретно з рішень передбачених ст. 97 КПК України він має прийняти. Це право прокурора. Суд повинен зобов»язати тільки про прийняття одного з рішень, що передбачені ст. 97 КПК України і в порядку передбаченому цим Кодексом.
Тому, з метою усунення незрозумілостей у цих словах, резолютивну частину постанови суду слід змінити.
А в решті оскаржену постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 379, 382 КПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 30 жовтня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_2 змінити.
У резолютивній частині постанови слова «про порушення кримінальної справи» замінити словами «відповідно до ст. 97 КПК України».
В решті постанову суду залишити без змін.
С У Д Д І :
--------------------------------- ---------------------------------- --------------------------------
С.С. Попович Н.В. Ткачук С.С. Вилка