Справа № 22-5912

Головуючий у 1-ій інстанції - Зубков С.О.

Доповідач - Карпенко С.О.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА

01601, м. Київ, МСП, вул. Володимирська, 15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня, 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді   Карпенко С.О.

суддів Наумчука М.І., Пікуль А.А.,

при секретарі       Горбань А.В.

з участю представника заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Руский Стандарт» на ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2007 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Руский Стандарт» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредиту,

встановила:

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.05.07 року ТОВ «Банк Руский Стандарт» відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по кредиту.

У поданій апеляційній скарзі ТОВ «Банк Руский Стандарт» просить ухвалу скасувати і передати питання на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що вимоги банку ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі, і спору про право немає.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Банк Руский Стандарт» апеляційну скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, і просив її задовольнити.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суддя, відмовляючи ТОВ «Банк Руский Стандарт» у прийнятті заяви про видачу судового наказу, виходив з того, що вбачається спір про право.

Такий висновок є правильним, враховуючи наступне.

Відповідно до правил пункту першого частини першої ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Так, зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ТОВ «Банк Руский Стандарт» просить стягнути з ОСОБА_2 всю суму кредиту, несплачені відсотки за користування коштами, комісію за розрахункове обслуговування, штраф за пропуск платежів і комісію за закриття рахунку.

2

Зазначені у заяві вимоги фактично є наслідком розірвання договору кредиту, тобто заява ТОВ «Банк Руский Стандарт» спрямована на припинення між сторонами матеріальних правовідносин, а така вимога має вирішуватися у порядку позовного провадження.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала судді першої інстанції є законною та обґрунтованою, висновки якої доводами апеляційної скарги не спростовані, тому підстав для скасування такої ухвали немає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Руский Стандарт» відхилити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.