Справа № 22-5384
Головуючий у 1-ій інстанції - Мороз І.М.
Доповідач - Карпенко С.О.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01601, м. Київ, МСП, вул. Володимирська, 15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Карпенко С.О.
суддів Наумчука М.І., Касьяна О.П.,
при секретарі Горбань А.В.,
з участю представника УДППЗ «Укрпошта» - Афіногенова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2007 року в справі за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору довгострокової позики та стягнення коштів,
встановила:
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26.03.07 року позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» задоволено.
Визнано недійсним договір довгострокової позики № 01-358 від 22.12.04 року, укладений між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» та ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» 700 000 грн і понесені судові витрати в сумі 1 730 грн.
Не погоджуючись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким Українському державному підприємству поштового зв'язку «Укрпошта» у позові відмовити.
Посилається на те, що суд дав неправильну оцінку запереченням, наданим відповідачем і не врахував, що ОСОБА_2, підписуючи оскаржуваний договір, діяла в рамках колективного договору, Положення про надання безвідсоткової довгострокової позики працівникам УДГШЗ «Укрпошта» та норм Цивільного кодексу України.
В суді апеляційної інстанції представник Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Афіногенов А.В. продав заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до справи, їх підтримав і просив рішення суду залишити без змін.
ОСОБА_2, належно повідомлена про судове засідання, повторно у судове засідання не з'явилася. їі представник ОСОБА_1 про судове засідання також належно повідомлений, проте до суду не з'явився.
За правилами частини другої ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає
2
розглядові справи, тому суд вважає можливим переглянути судове рішення у відсутності відповідача та її представника.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, що 22.12.04 року між УДППЗ «Укрпошта» та ОСОБА_2 укладено договір довгострокової позики № 01-358, за яким відповідачу надано безвідсоткову довгострокову позику в сумі 1 700 000 грн з метою придбання житла з терміном погашення боргу до 01.01.20 року, яка відповідно до заяви відповідача від 22.12.04 року перерахована на банківський рахунок по отриманню заробітної плати, що не заперечується сторонами і підтверджується платіжним дорученням № 6012 від 23.12.04 року та відомістю заробітної плати від 23.12.04 року.
23.12.04 року укладено договір поруки № 0-358/1 між поручителем - ОСОБА_3, ОСОБА_2, як фізичною особою, та УДППЗ «Укрпошта», від імені якої діяла ОСОБА_2
На виконання п.2 договору позики відповідачем на підтвердження факту придбання житла надано копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договір позики як з боку УДППЗ «Укрпошта», так і з боку боржника підписано однією особою - відповідачем, та з порушення порядку надання безвідсоткової довгострокової позики, встановленого на підприємстві.
Ці висновки суду є правильними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам і запереченням.
Відповідно до ч.3 ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ст.92 ЦК України).
Пунктом 6.4.3. Статуту УДППЗ «Укрпошта», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.09.05 року, встановлено, що генеральний директор підприємства діє від імені підприємства, представляє його в усіх міністерствах, відомствах, підприємствах, установах, організаціях як в Україні, так і за її межами.
Тому ОСОБА_2 під час укладення договору позики діяла як представник юридичної особи - УДППЗ «Укрпошта».
Частина третя ст.238 ЦК України забороняє представнику вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.
Безспірно встановлено, що ОСОБА_2, діючи при укладенні спірного договору позики від імені УДППЗ «Укрпошта», уклала цей договір в своїх інтересах, що суперечить нормам цивільного законодавства і є підставою для визнання правочину недійсним.
Відповідно до п.7.12 колективного договору УДППЗ «Укрпошта» на 2002-2004 роки (у редакції, чинній на момент надання позики) та п.1 додатку № 8 до нього, безвідсоткова довгострокова позика для придбання житла могла надаватись у разі запрошення на роботу генеральним директором УДППЗ «Укрпошта» висококваліфікованого спеціаліста та, в окремих випадках, працюючим висококваліфікованим спеціалістам за узгодженим рішенням об'єднаної профспілкової організації та постійно-діючої комісії підприємства «По розгляду звернень працівників УДППЗ «Укрпошта» та вирішенню соціальних питань» за наявності коштів підприємства та у межах відповідного кошторису.
Заява відповідачки від 20.12.04 року про надання безвідсоткової довгострокової позики була розглянута на засіданні комісії та підтримана нею, що підтверджено протоколом № 41 від 22.12.04 року.
Постановою Комітету Об'єднаної профспілкової організації УДППЗ «Укрпошта» № К-8-5 від 16.11.04 року було делеговано обласним організаціям профспілки, профспілковим організаціям структурних підрозділів підприємства, якою є первинна профспілкова організація апарату управління УДППЗ «Укрпошта», повноваження Об'єднаної профспілкової організації щодо контролю виконання умов Колективного договору, забезпечення дотримання чинного законодавства з питань організації оплати праці, захисту соціально-економічних інтересів трудящих.
Таким чином, як вбачається зі змісту колективного договору для отримання нозики необхідно було узгоджене рішення первинної профспілкової організації УДППЗ та постійно діючої
3
комісії підприємства «По розгляду звернень працівників УДППЗ «Укрпошта» та вирішенню соціальних питань».
Крім того, відповідно до п.п.2.3, 2.4, 2.5 Положення про первинну профспілкову організацію апарату управління УДППЗ «Укрпошта» поточну роботу первинної профспілкової організації веде профспілковий комітет, засідання якого вважається повноважним, якщо в його роботі беруть участь не менше 2/3 членів профкому, а рішення профкому вважається схваленим, якщо за нього проголосувало більше половини його членів. Проте, як встановлено у суді першої інстанції, на засіданні постійно діючої комісії було присутні лише два члени профспілки.
З п.4 додатку № 8 до колективного договору УДППЗ «Укрпошта» на 2002-2004 роки вбачається, що виконання умов договору позики забезпечується договором застави, який оформляється нотаріально, або нотаріально посвідченими двома поручительствами, проте виконання спірного договору забезпечувалось лише одним поручителем - ОСОБА_3, з яким укладено договір поруки № 0-358/1 від 23.12.04 року.
В порушення п.8 додатку № 8 до колективного договору УДППЗ «Укрпошта» на 2002-2004 роки, який передбачає, що повернення безвідсоткової довгострокової позики здійснюється щомісячними визначеними відрахуваннями із заробітної плати через бухгалтерію у розмірі встановленому договором позики, ОСОБА_2 надана відстрочка виконання зобов'язання на два роки за рішенням, що приймалось нею.
Договір також не відповідає п.10 вказаного додатку, так як на момент погашення позики відповідач досягла б пенсійного віку.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є
законним та обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального
права, висновки якого доводами апеляційної скарги не спростовані.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 при укладенні спірного договору діяла в межах колективного договору, Положення про надання безвідсоткової довгострокової позики працівникам УДГШЗ «Укрпошта» та норм ЦК України, спростовується наведеним вище.
Так як частину позичених коштів відповідач позивачеві повернула, суд, застосувавши наслідки недійсності правочину, правильно стягнув на користь позивача залишок коштів у сумі 700 000 грн.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання тю законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.