Справа № 22-5539

Головуючий у 1-ій інстанції - Наборзняк М.І.

Доповідач - Карпенко С.О.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01601, м. Київ, МСП, пул. Володимирська, 15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді   Карпенко С.О.

суддів Наумчука М.І., Кадєтової О.В.,

при секретарі       Горбань А.В.,

з участю представника заявника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 квітня 2007 року в справі за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу судового наказу щодо стягнення суми боргу з ОСОБА_2,

встановила:

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 04.04.07 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2боргу.

У поданій апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу скасувати і передати питання на вирішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що спору про право не вбачається.

В суді апеляційної інстанції представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, і просив скаргу задовольнити.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, викладених у заяві, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суддя, відмовляючи ЗАТ КБ «ПриватБанк» у прийнятті заяви про видачу судового наказу, виходив з того, що із заяви вбачається спір про право.

Такий висновок є правильним, враховуючи наступне.

Відповідно до правил пункту першого частини першої ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Так, зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_2всю суму кредиту, заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість по комісії за користування кредитом і пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Зазначені у заяві вимоги фактично є наслідком розірвання договору кредиту, тобто заява ЗАТ КБ «ПриватБанк» спрямована на припинення між сторонами матеріальних правовідносин, а така вимога має вирішуватися у порядку позовного провадження.

2

За таких обставин колегія судців дійшла висновку, що ухвала судді першої інстанції є законною та обґрунтованою, висновки якої доводами апеляційної скарги не спростовані, тому підстав для скасування такої ухвали немає.

Колегія суддів за правилами ст.ст.317, 218 ЦПК України проголошує вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва від 4 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.