номер провадження справи 19/7/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.12 Справа № 5009/2205/12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 6»(69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 40)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельної компанії «Аквілон»(69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 83 А)

про стягнення 77476,44 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Лапушкіна І.С. -представник за довіреністю № 25 від 14.05.10.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 13.06.2012 року звернулось Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій № 6" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії "Аквілон" про стягнення 76188,43 грн. заборгованості за Договором поставки № 2312/2011/1 від 23.12.11., з яких: 72800,00 грн. -основного боргу, 2643,48 грн. -пені, 526,55 грн. -3 % річних, 218,40 грн. -інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті поставленого товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельної компанії «Аквілон»виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.06.12. порушено провадження у справі № 5009/2205/12, справі присвоєно номер провадження 19/7/12, судове засідання призначено на 26.06.12. о 10-30.

В судовому засіданні 26.06.12. представник позивача не надав усі витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі № 5009/2205/12 від 14.06.12. документи, в зв'язку з чим надав клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості представити суду витребувані документи.

Представник відповідача в судове засідання 26.06.12. не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 5009/2205/12 від 14.06.12. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, але через канцелярію господарського суду Запорізької області 25.06.12. від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання повноважного представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.06.12. розгляд справи № 5009/2205/12 на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 10.07.12. о 11-30.

Представником позивача у судовому засіданні 10.07.12. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 77476,44 грн. заборгованості, з яких: 72800,00 грн. -сума основного боргу, 3898,58 грн. -пеня, 777,86 грн. -3 % річних.

Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить ст. 22 ГПК України, і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

В судовому засіданні 10.07.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 19.07.12. о 10-50.

Представник позивача у судовому засіданні 19.07.12. підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 19.07.12. не з'явився, але через канцелярію господарського суду Запорізької області 18.07.12. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача та про визнання ним позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5009/2205/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій № 6»(надалі перейменовано в Публічне акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 6») (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»(Замовник) 23.12.11. уклали Договір поставки № 2312/2011/1 (далі -Договір).

У відповідності з цим Договором, Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність Замовнику колони, фундаменти (Товар), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, кількість, асортимент та ціна Товару визначаються у Специфікації (-ях) або Рахунку (-ах), що є невід'ємною частиною Договору.

Сторонами 23.12.11. було підписано Специфікації № 1, № 2, в яких визначено асортимент та кількість товару, з умовами оплати: 70 % - передоплата, 30 % - протягом 3-х днів після закінчення виготовлення.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Замовник оплачує поставлений постачальником Товар за ціною, вказаною у рахунку.

Розділ 7 Договору передбачає, що передплата за кожну партію Товару здійснюється у безготівковій формі.

Замовник здійснює передплату Товару на розрахунковий рахунок постачальника у розмірі 70 % (сімдесят відсотків) від вартості Товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку (п. 7.2 Договору).

30 % (тридцять відсотків), що залишилися підлягають сплаті протягом 3 (трьох) робочих днів по закінченню виготовлення партії Товару, про що Постачальник повідомляє Замовника по телефону або факсом (п. 7.3 Договору)..

Згідно із п. 9.1 Договору, прийом Товару здійснюється Замовником у відповідності із Інструкціями № П-6 та П-7 при наявності товарносупровідних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, документів, підтверджуючих якість Товару (сертифікатів, паспортів тощо).

Усі спори між сторонами, по яких не було досягнуто згоди, вирішуються в порядку передбаченому чинним законодавством України в господарському суді за місцем знаходження Замовника (п. 12.2 Договору).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за поставлений товар не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 72800,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 16.2 Договору, цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками, та діє до 23.06.12., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань та здійснення сторонами своїх прав по даному Договору.

Таким чином, термін дії Договору не сплив, на час виконання зобов'язань діяв та діє, у зв'язку із неповним виконанням відповідачем зобов'язань.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з січня 2012 р. по лютий 2012 р. позивач передав у власність Товар на загальну суму 346800,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними, які скріплені печатками підприємств сторін: № РН-0000022 від 23.01.12., № РН-0000024 від 24.01.12., № РН-0000025 від 24.01.12., № РН-0000026 від 24.01.12., № РН-0000027 від 25.01.12., № РН-0000028 від 26.01.12., № РН-0000030 від 27.01.12., № РН-0000032 від 11.02.12., № РН-0000033 від 11.02.12., № РН-0000035 від 14.02.12., № РН-0000037 від 14.02.12., № РН-0000038 від 15.02.12., № РН-0000039 від 15.02.12., № РН-0000040 від 16.02.12., № РН-0000041 від 16.02.12., № РН-0000042 від 17.02.12., № РН-0000043 від 17.02.12., № РН-0000044 від 18.02.12., № РН-0000045 від 18.02.12., № РН-0000046 від 20.02.12., № РН-0000047 від 20.02.12., № РН-0000049 від 21.02.12., № РН-0000050 від 21.02.12., № РН-0000054 від 22.02.12., № РН-0000058 від 23.02.12., № РН-0000060 від 24.02.12., № РН-0000064 від 27.02.12., № РН-0000065 від 28.02.12., та рахунками-фактури: № СФ-0000004 від 05.01.12., № СФ-0000032 від 30.01.12.

Отримання відповідачем Товару підтверджують довіреності, які видані керівником та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельної компанії «Аквілон»менеджеру по снабженію Золотаренко В.Г. на отримання Товару № 57 від 20.01.12. та № 191 від 20.02.12.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриманий Товар у встановлений Договором строк, у повному обсязі не здійснив, перерахувавши на поточний рахунок позивача грошові кошти лише на суму 274000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться у матеріалах справи, внаслідок чого, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № 2312/2011/1 від 23.12.11. становить 72800,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельної компанії «Аквілон»за неналежним виконанням умов Договором становить 72800,00 грн.

В зв'язку із тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 777,86 грн. -3 % річних за період часу з 03.03.12. по 10.07.12.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 777,86 грн. -3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Також, позивач на підставі п. 11.2 Договору, просить суд стягнути з відповідача 3898,58 грн. -пені за період часу з 03.03.12. по 10.07.12.

Пунктом. 11.2 Договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати, згідно п. 7.2, п. 7.3, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3898,58 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, позов Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 6»підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельної компанії «Аквілон»(69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 83 А, ідентифікаційний код 35596331) на користь Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 6» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 40, ідентифікаційний код 19282886) 72800 (сімдесят дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. -основного боргу, 3898 (три тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн. 58 коп. -пені, 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 86 коп. -3 % річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять грн.) 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.07.12.

Суддя І.В. Давиденко