ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.12 Справа № 5008/593/2012
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Малех І.Б.
Желік М.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора № 459 від 28.09.2012 року
на рішення господарського суду Закарпатської області від 28.08.12 р.
у справі № 5008/593/2012
за позовом: Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м.Ужгород
до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю ,,Завод будівельної індустрії'', м. Мукачево
про: стягнення 99 448,16 грн.
за участю представників:
від прокуратури: Рогожнікова Н.Б.-прокурор.
від позивача: Мазуренко А.Є- представник за довіреністю.
від відповідача: Олійник Р.Б.- представник за довіреністю.
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.
Відводів складу суду не заявлено.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.08.12 р. у справі № 5008/593/2012 (суддя Васьковський О.В.) в позові Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області до товариства з додатковою відповідальністю ,,Завод будівельної індустрії'', м. Мукачево про стягнення 99 448,16 грн. відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Закарпатський міжрайонний природоохоронний прокурор оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник мотивує апеляційну скаргу тим, що реалізація права землевласника та землекористувача видобувати підземні води можлива лише при сукупності всіх умов, передбачених у ст. 23 КпН. Посилається на неврахування судом того, що відповідач здійснював видобування підземних вод не для господарсько-побутових, а для виробничих потреб.
На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Закарпатської області від 28.08.12 р. у справі № 5008/593/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 5008/593/2012 розподілено для розгляду складу колегії суддів: головуючий-суддя Зварич О.В., судді Хабіб М.І., Якімець Г.Г.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.12 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 05.11.12 р.
Згідно розпорядження голови суду від 02.11.2012 року, у зв'язку із настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи (тимчасова непрацездатність головуючого судді Зварич О.В.) автоматизованою системою документообігу суду проведено повторний розподіл справи № 5008/593/2012 господарського суду Закарпатської області, внаслідок якого справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Костів Т.С. та введено в склад колегії суддів Бонк Т.Б., Бойко С.М.
05.11.2012 розгляд справи відкладався на 29.11.2012 року з підстав, викладених у ній.
27.11.12 року розпорядженням голови суду, у зв'язку із перебуванням судді Бонк Т.Б. на лікарняному , а судді Бойко С.М. у відпустці у склад колегії для розгляду справи № 5008/593/2012 господарського суду Закарпатської області введено замість суддів Бонк Т.Б. та Бойко С.М. суддів -Желіка М.Б. та Малех І.Б.
Відтак, з огляду на встановлений п.3 ч.4 ст.47 Закону України ,,Про судоустрій та статус суддів''принцип незмінності судді (судової колегії), розгляд справи починається заново, при цьому заново розпочинається перебіг, передбачених ст.69 ГПК України строків вирішення спору (ч.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р.)
29.11.2012 р. прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.
Представник позивача підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, ствердив , що земельну ділянку площею 4,7453 га у м. Мукачево, вул. Пряшівська, 9, на якій розміщена свердловина підземних вод №60, орендується відповідачем на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.12.2012 р., відповідно до журналу ф№ПОД-11 з 09.08.2011 р. де не було перевищень максимально-допустимого об'єму видобутої води (300 куб. м. / доба). Посилається на підміну прокурором понять "господарсько-побутові потреби" та "господарсько-питні потреби".Також, зазначив про законність та обґрунтованість рішення господарського суду Закарпатської області від 28.08.12 у справі № 5008/593/2012, у зв'язку з чим просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши додаткові пояснення сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Закарпатської області від 28.08.12 року у справі № 5008/593/2012 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом Закарпатської області згідно акту від 16.12.2011р. перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що відповідач здійснює користування надрами -видобування підземних вод із свердловини №60, розміщеної на території виробничої бази в м. Мукачево по вул. Пряшівська, 9, для забезпечення технологічного процесу виробництва бетону. Спеціальний дозвіл на користування надрами підприємством не оформлено, що, на думку перевіряючих, є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 КУпН та Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ № 615 від 30.05.11, відповідальність за яке передбачено ст. 47 КУпАП та ст. 240 ч. 2 КК України -за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Крім того, Територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Закарпатській області проведено перевірку дотримання відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, за результатами якої складено акт від 02.03.2012 р., яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства, а саме ст. 19 КУпН, що полягає у відсутності спеціального дозволу на користування надрами та ст. 34 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання", що полягає в тому, що проект зони санітарної охорони не розроблений та не погоджений у встановленому порядку. За допущення відповідачем експлуатації свердловини підземних вод №60 без спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено ст. 47 Кодексу України про адміністративне правопорушення та ст. 19 КУпН, територіальним управлінням Держгірпромнагляду в Закарпатській області винесено постанову від 03.03.2012 р. про накладення адміністративного стягнення на директора товариства з додатковою відповідальністю „Завод будівельної індустрії" - а саме штрафу 170 грн.
Позивачем проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних відповідачем при самовільному використанні підземних вод при відсутності спеціального дозволу на користування надрами із свердловини підземних вод №60, розташованої на території виробничої бази в м. Мукачево по вул. Пряшівська, 9, який розрахований за Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України за №767/16783.
Відмовляючи у позові місцевий господарський суд виходив з встановленого на підставі матеріалів справи факту відсутності порушення законодавства, за яке передбачена така відповідальність.
Відповідно до ст. 1 ВК України, використання води -це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водокористування -це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); забір води -це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 ВК України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Згідно із ч. 1 ст. 49 ВК України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Як правильно встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, відповідач є землекористувачем земельної ділянки площею 4,7453 га, де розташована свердловина підземних вод №60, на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.12.11, укладеним з Мукачівською міською радою. Згідно журналу за формою №ПОД-11, який ведеться для обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнанням свердловини №60, починаючи з 09.08.11 відповідач не перевищував видобуток води більше 300 кубічних метрів на добу та здійснює водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування УКР №4642 А/ЗАК. Термін дії дозволу з 18.08.11 р. по 20.05.13 р.
Згідно із ст. 21 КУпН, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях. Згідно із ст. 23 КУпН, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Видобування підземних вод позивачем здійснюється на власні виробничі потреби, що не суперечить та не є ширшим від поняття „господарських потреб", які реалізуються відповідачем у процесі його господарської діяльності у тому числі у сфері виробництва. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що посилаючись на неврахування місцевим господарським судом відмінності у поняттях господарсько-побутові потреби та виробничі потреби із посиланням на термінологію міждержавного стандарту "ГОСТ 17.1.1.04-80. Классификация подземньіх вод по целям использования" скаржником не враховано факту відсутності у вказаному документі терміну "господарсько-побутові потреби".
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 28.08.12 р. у справі № 5008/593/2012 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 28.08.12 р. у справі № 5008/593/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3 Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 04.12.2012 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Малех І.Б.
Суддя Желік М.Б.