Справа № 0915/2280/2012
Категорія 48
Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.
Суддя-доповідач Томин О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Шишка А.І., Малєєва А.Ю.,
секретаря Бобика Ю.І., Бойчука Л.М.,
з участю:
апелянта ОСОБА_2,
представника апелянта ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
вислухавши доповідача по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей та неустойки за прострочення терміну сплати аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.10.2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.10.2012 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей та неустойки за прострочення терміну сплати аліментів. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені додаткові витрати на утримання дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 4135 грн. 88 коп. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення терміну сплати аліментів - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 214 грн. 60 коп. судових витрат.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи.
________________________________________________________________________________
Справа №0915/2280/2012 Головуючий у 1 інстанції - Дузінкевич І.М.
Провадження №22ц/0990/2291/2012 Суддя-доповідач - Томин О.О.
Категорія 48
На її думку, суд безпідставно відмовив в задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки за прострочення терміну сплати аліментів, оскільки така є повністю доведена доказами по справі. Зокрема, зазначає, що відповідач був присутній при винесенні рішення по справі за її позовом про стягнення аліментів на утримання дітей, виконавчий лист за яким було належно звернуто до виконання. Крім того, державним виконавцем відповідачу направлялися письмові виклики-попередження щодо погашення заборгованості по аліментах. З часу прийняття даного рішення, ОСОБА_4 не провів жодної оплати аліментів, а тому вважає, що заявлена нею вимога про стягнення пені за весь період виникнення заборгованості є підставною. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні неустойки за прострочення терміну сплати аліментів та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні Апеляційного суду апелянт та представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримали, відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та представника апелянта, відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є батьком неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить Свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 20.09.2003 року (а.с. - 8) та Свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 23.03.2005 року (а.с. - 9) відповідно.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.12.2009 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Стягнуто з ОСОБА_4 аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердому грошовому розмірі по 450 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 21.10.2009 року (а.с. - 15).
На виконання зазначеного рішення суду 28.07.2011 року було видано виконавчий лист (а.с. - 16).
Однак, згідно Довідки-розрахунку ВДВС №02-32/523 від 31.05.2012 року станом на 31.05.2012 року у відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів в сумі 32719 грн. 00 коп. (а.с. - 45).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не доведено виникнення заборгованості по аліментних платежах з вини відповідача.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області, виходячи з наступного.
За змістом ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
За змістом ч.ч. 2, 4 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику. У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника.
Як вбачається з Довідок про доходи, виданих Івано-Франківською філією ТзОВ «Золотий екватор» №317 від 11.07.2012 року та Івано-Франківською філією ТзОВ «Континент Нафто Трейд» №318 від 11.07.2012 року, ОСОБА_4 працює оператором заправних станцій (а.с. 46 - 47).
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на долучені нею виклики-попередження державного виконавця, оскільки відсутні докази щодо їх одержання відповідачем; вони не відповідають встановленим вимогам, і їм надавалась правова оцінка судом першої інстанції.
Крім того, позивачем також не доведено неможливості звернення стягнення на заробітну плату боржника чи його майно.
Оскільки ОСОБА_2 оскаржено рішення тільки в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення неустойки за прострочення терміну сплати аліментів, то законність рішення суду в решті позовних вимог колегією суддів не переглядалася відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а посилання на нові докази які б давали підстави для зміни чи скасування судового рішення апеляційна скарга не містить.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.10.2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Томин О.О.
Судді: Шишко А.І.
Малєєв А.Ю.