номер провадження справи 19/30/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.12 Справа № 5009/2900/12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД РЕАГЕНТ»(49029, м. Дніпропетровськ, вул. Українська, буд. 5; 49041, м. Дніпропетровськ, вул. Трудових резервів, 6)
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (69097, АДРЕСА_1)
про стягнення 7 560, 00 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 -фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Запорізької області 31.07.12. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД РЕАГЕНТ»з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 7 894, 74 грн. за видатковою накладною № ТДР 10079 від 30.09.11., з яких: 7 560, 00 грн. -основного боргу; 152, 56 грн. -інфляційних втрат; 182, 18 грн. -3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті поставленого товару, внаслідок чого у Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 виникла заборгованість.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.12. порушено провадження у справі № 5009/2900/12, справі присвоєно номер провадження 19/30/12, судове засідання призначено на 14.08.12. о 10-50.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.08.12., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено, судове засідання призначено на 04.09.12. о 11-45 год.
Представником позивача, через канцелярію господарського суду Запорізької області 17.08.12., на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7560,00 грн. -основного боргу.
Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить ст. 22 ГПК України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.
Представник позивача у судове засідання 04.09.12. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.09.12. визнав позов у повному обсязі.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково…
Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Позивач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5009/2900/12.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД РЕАГЕНТ»30.09.11. поставило Суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 товар (натрій гідроксид тех. Код УКТЗЕД 2815110000) на суму 7560,00 грн., що підтверджується оформленою належним чином видатковою накладною № ТДР10079 від 30.09.11., копія якої міститься у матеріалах справи.
Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою -ОСОБА_1, на підставі довіреності № 4 від 29.09.11., копія якої міститься у матеріалах справи.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не оплатив вартість поставленого товару, чим порушив вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 7560,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна № ТДР10079 від 30.09.11. відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Дана накладна є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому в даному випадку є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.
Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.10.00. № 053-291516, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та здійснення господарської операції з відпуску цінностей»і відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для її бухгалтерського обліку.
Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі продукції відповідачу, а обов'язки відповідача - в оплаті цієї продукції.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12. № 01-06/928/2012 вбачається, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.
Вказана вище правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.11 № 9/252-10.
Судом встановлено, що свої зобов'язання позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу 30.09.11. позивачем було передано у власність товар у сумі 7560,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною.
Як вже встановлено судом вище, отримання відповідачем товару підтверджує довіреність № 4 від 29.09.11.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару становить 7560,00 грн.
За таких обставин, уд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД РЕАГЕНТ»є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД РЕАГЕНТ»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (69097, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД РЕАГЕНТ»(49029, м. Дніпропетровськ, вул. Українська, буд. 5; 49041, м. Дніпропетровськ, вул. Трудових резервів, б. 6, код ЄДРПОУ 36574867) 7560 (сім тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. -основного боргу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять грн.) 50 коп. -судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.09.12.
Суддя І.В. Давиденко