Цивільне судочинство                                                                                               Справа № 2-144-08

Категорія - позовне

провадження спори

 про  приватну власність - 4                                                                    

        Рішення

Іменем України

м. Любомль                                                                                    21 травня 2008 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Мосієвича І.В.,

при секретареві -       Кузьміній Т.О.,

позивача                     ОСОБА_1. ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, до Любомльської міської ради, ОСОБА_3, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача про визначення  часток у спільній сумісній власності і визнання права  власності на частку спадкового нерухомого майна , --

встановив:

            У  суд з позовною заявою звернулись ОСОБА_1та ОСОБА_2, які просять суд ухвалити рішення, яким визначити кожному із співвласників 1/3 частку на право спільної сумісної власності квартири за АДРЕСА_1,  за ОСОБА_3, ОСОБА_1та ОСОБА_2. Визначити за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частки квартири , що в АДРЕСА_1, котру вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_4, і всього визнати за ОСОБА_2 2/3 частки квартири АДРЕСА_1. 

Свої вимоги обґрунтували тим, що позивачам ОСОБА_1., ОСОБА_2. та померлому колишньому чоловіку та батькові ОСОБА_3. на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_1. помер. Позивачі звернулись до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право власності, однак отримали відмову в  оформленні своїх спадкових прав, оскільки не визначені частки кожного із власників у спільній сумісній власності, оскільки  нотаріуси не вправі самостійно визначити розмір таких часток, а договору про виділ часток із майна за життя покійного не склали. Таким чином частка кожного з піввласників становить 1/3 частину майна.  Рішенням Любомльської міської Ради був наданий дозвіл на добудову до квартири, яку спадкодавець здійснив, однак не встиг зареєструвати. Отже після смерті ОСОБА_4. відкрилась спадщина на частину квартири та прибудови за законом.  Оскільки шлюб між ОСОБА_2. та ОСОБА_1. було розірвано в 1993 році, остання не являється спадкоємцем за законом. Таким чином, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4. є його дочка ОСОБА_2. та син ОСОБА_3., який не бажає скористатися своїм правом спадкування, про що свідчить письмова заява.  За таких обставин позивачі змушені звернутись до суду.

1 інстанція                                                                                                                          Код суду 0310 

2

 В судовому засіданні позивачі  вимоги позову підтримали  посилаючись на викладені у позовній заяві фактичні обставини, при цьому  пояснили, що   ОСОБА_2. не бажає скористатися своїм правом на спадкування.

Від третьої особи, ОСОБА_3. до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу в його відсутності та вимоги позову підтримує. 

            З Любомльської міської ради до суду надійшла заява, в якій її представник просить розглядати справу в його відсутності, проти задоволення позову міська рада не заперечує.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї.

            Згідно п.4 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України (ред. 2003 року) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З свідоцтва  серії НОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_1року, стверджено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_4.

Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, від 21.03.2008 року, стверджено факт розірвання шлюбних відносинах позивачки ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_3.

З  свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15.11.1995 року виданого Любомльським районним відділом РАГСУ Волинської області вбачається, що ОСОБА_2 народилася17.04.1983 року і являється дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_1. 

Копією свідоцтва про право власності на житло № 2 від 24 січня 1994 року стверджено, що квартира АДРЕСА_1, дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності, громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_1., ОСОБА_2.

            Згідно Рішення №101 від 24.09.2002 року виданого Любомльською міською радою  дозволено ОСОБА_3. добудову до власної квартири в АДРЕСА_1

Згідно технічного паспорту на об"єкт нерухомого майна від 19.02.2008 року за інвентаризаційним номером НОМЕР_4, виданого Комунальним підприємством "Волиньське обласне бюро технічної інвентаризації", квартира в АДРЕСА_1 складається з 3-х кімнат, кухні, вбиральні, лоджії, та прибудови.

Комплексним висновком відповідності державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам, містобудівній документації, правилам забудови, земельному та природоохоронному законодавству, рекомендовано позивачам узаконити раніше добудовані дві кімнати загальною площею -3430 м.2, житловою -26,50 м.2 до житлового будинку на першому поверсі в АДРЕСА_1

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Частиною  2 ст. 370 ЦК визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

3

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

            Відповідно до ч.1 ст. 1261 у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

            Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визнання відповідачем пред”явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягає до задоволення.

            Керуючись ст.ст.10,11, 174, 212,  214 - 215, ЦПК України, на підставі ст.ст. 328, 346, 370, 392, 1261 ЦК України, суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

            Визначити рівними частки об”єкта спільній сумісній власності, а саме  квартири АДРЕСА_1. Визнати,  що кожен із співвласників, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_2, мають право, а померлий ОСОБА_4, мав право,  на  1/3 ідеальної частки  квартири АДРЕСА_1, в м. Любомль Волинської області.

            Визнати за ОСОБА_2  право власності на  нерухоме  спадкове майно, а саме на 1/3 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1, Волинської області, котру  вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_4 та всього визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, згідно даних на об”єкт нерухомого майна інвентарний НОМЕР_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

          Головуючий: суддя                /підпис/                 І.В. МОСІЄВИЧ

                                      СУДДЯ:                                І.В.МОСІЄВИЧ