Кримінальне судочинство Справа №1-36-08
категорія - злочини проти
безпеки руху та експлуатації
транспорту-47.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Любомль 14 травня 2008 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого -
судді Мосієвича І.В.,
при секретарі Кузьміній Т.О.,
з участю прокурора Крисюка В.С.,
захисника -адвоката ОСОБА_1.,
підсудного ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Любомль кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця та жителя с. Старовойтово Любомльського району Волинської області, неповної середньої освіти, непрацюючого, судимого 28.12.2007 року Любомльський районним судом за ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від призначеного судом покарання з іспитовим строком на два роки, з покладенням обов”язків передбачених ст.76 КК України,
у вчиненні злочинів, передбаченого ч.2 ст.289, ст.304 КК України,
встановив:
ОСОБА_2, на шлях виправлення перевиховання не став, повторно 02 січня 2008 року біля 2 години ночі в с. Старовойтово Любомльського району Волинської області, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, ключем відкрив салон автомобіля “Мерседес-Бенц” р.н.НОМЕР_1, який належить громадянці ОСОБА_3та намагався завести останнього. Однак після того як від незалежних від нього причин ОСОБА_2. не зміг завести даний автомобіль ключем, то разом з неповнолітніми братами ОСОБА_4та ОСОБА_5 яких обманув щодо наявності у нього дозволу власника на користування автомобілем, за допомогою коня, шляхом буксирування намагався завести автомобіль, однак так і не зміг його завести від незалежних від його волі причин, вчинивши рецидив злочинів.
Він же ОСОБА_2, при тих же вищенаведених фактичних обставинах шляхом обману втягнув своїх неповнолітніх братів ОСОБА_4 та ОСОБА_5у злочинну діяльність, вчинивши рецидив злочинів.
2
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому органами досудового слідства злочинах визнав повністю та показав, що дійсно 02 січня 2008 року в с. Старовойтове Любомльського району на подвір”ї свого брата ОСОБА_6, пізно вночі перебуваючи в нетверезому стані, при допомозі своїх неповнолітніх братів шляхом буксирування конем незаконно заволодів автомобілем “Мерседес-Бенц” р.н.НОМЕР_1, який належить громадянці ОСОБА_3з метою поїхати на танці в с. Рівне Любомльського району Волинської області. Однак від незалежних від його волі обставин автомобіль не завівся. При цьому він пошкодив решітку радіатора та капот вказаного транспортного засобу.
Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винуватість стверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, зокрема заявою ОСОБА_3(а.с.4) проте, що підсудний та його рідні брати незаконно заволоділи її автомобілем та пошкодили його.
Свідки ОСОБА_4та ОСОБА_5в судовому засіданні повністю підтвердили покази підсудного ОСОБА_2.
З протоколу огляду місця події від 14 січня 2008 року (а.с.7) вбачається, що під час огляду на подвір”ї будинку де тимчасово проживає ОСОБА_7. при огляді автомобіля “Мерседес-Бенц” р.н. НОМЕР_1 виявлено механічні пошкодження транспортного засобу.
Протоколом огляду речових доказів від 21 січня 2008 року та фототаблиць до нього (а.с.23-25) та постановою про визнання речовими доказами (а.с.26) стверджено те, що автомобіль марки “Мерседес-Бенц 200” р.н. НОМЕР_1, металевий прут розміром 70 см. Х 1 см., та мотузку 6 м. х 1,5 см., та 80 см. х 1 см., будучи оглянутими визнано речовими доказами та приєднано останні до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18.02.2007 року (а.с.45-46), стверджено об”єктивність показів підсудного щодо обставин, місця та способу вчинення ним злочину 02 січня 2008 року в с. Старовойтове Любомльського району Волинської області.
З Акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 55 від 14.02.2008 року (а.с.59-60) вбачається, що ОСОБА_2. на час інкримінованих йому протиправних дій, як і наданий час, виявляв і виявляє ознаки змішаного розладу шкільних навичок, однак ступінь вираженості психічного розладу така, що не позбавляла і не позбавляє підсудного усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2не потребує.
Актом № 82 наркологічної експертизи від 04 лютого 2008 року (а.с.65) стверджено, що підсудний страждає хронічним алкоголізмом другого ступеня і потребує примусового протиалкогольного лікування.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що сукупністю цих та інших доказів досліджених в судовому засіданні, повністю доведено винуватість ОСОБА_2 в незаконному заволодінні транспортним засобом, автомобілем марки “Мерседес-Бенц 200” р.н. НОМЕР_1 вчиненого повторно, тобто скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а також в умисному втягненні неповнолітніх ОСОБА_4. та ОСОБА_5. у злочинну діяльність, тобто вчиненні злочину, передбаченого ст.304 КК України, вчинивши рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про міру покарання суд враховує, що один із вчинених підсудним злочинів віднесено до тяжких, інший до середньої тяжкості.
Разом з тим враховуються судом дані про особу підсудного, який негативно характеризується за місцем проживання.
3
До пом”якшуючих покарання обставин суд відносить, те що підсудний, активно сприяв розкриттю злочину, є особою молодого віку.
До обтяжуючих покарання обставин слід віднести вчинення злочину в стані алкогольного сп”яніння, рецидиву злочину та вчинення злочину підсудним з використанням малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження.
При таких вищезазначених обставинах суд вважає, що підсудному слід призначити кримінальне покарання в межах санкцій законів за яким він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, застосувавши принцип за сукупністю злочинів ст.70 КК України, поглинання менш суворого покарання більш суворим та визначивши йому остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, застосувавши принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Любомльського районного суду від 28 грудня 2007 року у виді позбавлення волі з ізоляцією ОСОБА_2 від суспільства, оскільки суд враховує всю сукупність обтяжуючих його покарання обставин, а також те, що підсудний під час іспитового строку на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив два умисні злочини один з яких відноситься до тяжких. При цьому суд не вбачає обставин та підстав щодо застосування до підсудного призначення більш м”якого покарання, ніж передбаченого законом за якими він притягується до кримінальної відповідальності ст.69 КК України, та звільнення його від відбування покарання з випробовуванням ст.75 КК України. Таке покарання призначене підсудному на думку суду буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання та його мети відповідно до вимог ст.ст.65, 50 КК України, тобто покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Питання про долю речових доказів, знаряддя вчинення злочину та судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 81, 93 КПК України.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України , суд ,-
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ст.304 КК України, призначивши покарання:
за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк п”ять років з конфіскацією всього майна, що є у його власності;
за ст.304 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк п”ять років з конфіскацією всього майна, що є у його власності.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Любомльського районного суду від 28 грудня 2007 року - один рік позбавлення волі - остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією всього майна, що є у його власності.
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
Речові докази : автомобіль марки “Мерседес-Бенц 200”р.н.НОМЕР_1 який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, передати останній у повне розпорядження. Металевий прут розміром 70 см. Х 1 см. та мотузку 6 м. х 1,5 см. та 80 см. х 1 см., які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері речових доказів Любомльського РВ УМВС України у Волинській області - знищити (а.с.26).
Знаряддя вчинення злочину: кінь білої масті, який належить та знаходиться на
4
відповідальному зберіганні у ОСОБА_8, передати останній у повне розпорядження та використання (а.с.27,29).
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь держави судові витрати за проведення судово-психіатричної амбулаторної експертизи у розмірі 237 ( двісті тридцять сім) гривень 00 копійок ( а.с.62).
Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу засудженому ОСОБА_2, змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі судового засідання.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_2. на протязі 15 діб із часу вручення йому копії даного вироку через Любомльський районний суд.
Головуючий: суддя /підпис/ І.В.МОСІЄВИЧ
СУДДЯ: І.В.МОСІЄВИЧ