16.11.2012

Справа № 212/11495/2012

Провадження 2/232/172/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2012 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сало Т. Б.,

за участю секретаря Басовської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору -ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що він є власником автомобіля «SKODA»2005 р.в., д/н НОМЕР_1. 24.02.2010 року біля 19 год. 40 хв. на перехресті вулиць Келецька та 600-річчя в м. Вінниця сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої працівник КП «Вінницьке ТТУ» ОСОБА_2, керуючи тролейбусом ЗІМ №256 під час перестроювання та зміни напрямку руху не переконалась в безпеці руху та відсутність перешкод іншим учасникам дорожнього руху, допустила зіткнення з автомобілем позивача.

Постановою Ленінського райсуду м. Вінниці від 17.05.2010 р. позивача та водія тролейбусу було визнано винними у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Разом з тим, постановою апеляційного суду Вінницької області від 02.07.2010р. постанову Ленінського райсуду м. Вінниці від 17.05.2010 р. було скасовано, в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності, і справу в цій частині закрито, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль позивача, і розмір матеріальної шкоди від пошкодження такого майна становить 6095 грн., що підтверджується звітом № 11/69 від 26.01.2011 року.

Оскільки ОСОБА_2, діями якої було завдано матеріальну шкоду майну позивача, на момент вчинення ДТП перебувала у трудових відносинах з відповідачем та виконувала покладені на неї трудові обов'язки, завдану шкоду має відшкодувати відповідач - Вінницьке ТТУ.

Крім того, події пов'язані із зазначеною дорожньо-транспортною пригодою завдали позивачу моральні страждання, які виразилися у його переживаннях за пошкоджений автомобіль, відновлюваний ремонт, позбавлення можливості користування автомобілем та витрачання часу на відновлення порушеного права. Дані події є порушенням нормальних життєвих зв'язків позивача. Моральну шкоду позивач оцінює в 10 000 грн.

Враховуючи зазначені обставини позивач просив суд стягнути з відповідача 6092,00 грн. матеріальної шкоди, 10000 грн. моральної шкоди та 300,00 грн. збитків, пов'язаних з визначенням розміру матеріальної шкоди.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6092,00 грн. та збитків в сумі 300,00 грн. Проти вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. заперечила та просила суд в цій частині в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимого щодо предмета спору -ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала вимоги позивача лише в частині відшкодування матеріальної шкоди та збитків, однак не підтримала вимогу щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно положень ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдану внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Враховуючи обставини справи, що були визнанні сторонами спору та положення вищевказаних норма суд, переконавшись у наявності законних підстав, приймає визнання представником відповідача позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди та збитків, оскільки це не суперечить інтересам сторін та інтересам інших осіб.

Разом з тим, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, заявленої позивачем в розмірі 10 000 грн., суд зважає на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», в яких зазначено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи те, що суду не надано належних та достатніх доказів, на підтвердження наявності моральної шкоди і обґрунтування розміру такої шкоди, суд зважаючи також на положення ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України та враховуючи положення ст. 60 ЦПК України згідно якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до переконання про відсутність законних підстав для задоволення даної вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 386, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 81, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 6092 (шість тисяч дев'яносто дві) гривень.

Стягнути з комунального підприємства «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»на користь ОСОБА_1 витрати за проведення автотоварознавчої оцінки і визначення матеріального збитку в розмірі 300 (триста) гривень.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»на користь держави 214,60 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.

Суддя: Т. Б. Сало