Справа № 0907/13945/2012

Категорія 236 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю.Д.

Суддя-доповідач Попович С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича С.С.

суддів Ткачук Н.В., Вилки С.С.

з участю : прокурора Вирсти В.М.

скаржника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2012 року, -

у с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в якій просив суд, попередньо витребувавши всі матеріали по його зверненню щодо порушення кримінальної справи відносно судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 та суддів Львівського Апеляційного адміністративного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 375 КК, в порядку ст. 97 КПК України направити його заяву щодо порушення кримінальної справи відносно вказаних суддів прокурору міста Івано-Франківська для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Зазначив, що 12 червня 2012 року ним на адресу Генерального прокурора України було скеровано заяву в порядку ст. ст. 97-100 КПК України щодо порушення кримінальної справи відносно зазначених суддів в якій він просив саме Генерального прокурора України порушити кримінальну справу щодо даних суддів, а в разі відсутності підстав винести процесуальний документ за його заявою про відмову в порушенні кримінальної справи, для того щоб міг таку постанову оскаржити до суду.

В послідуючому його заяву було надіслано в прокуратуру Івано-Франківської області, а так для розгляду по суті до прокуратури міста Івано-Франківська.

Заступник прокурора міста Івано-Франківська С. Войченко надавав йому відповіді на його додаткові неодноразові звернення, але по суті його заяву так і не було вирішено.

Вважав, що прокуратура м. Івано-Франківська проявила бездіяльність щодо розгляду його звернення про порушення кримінальної справи відносно названих суддів, що, на його думку, суперечить вимогам чинного законодавства.

Оскаржуваною постановою суду скаргу залишено без задоволення.

Своє рішення суд мотивував тим, що скаржник не просив визнати дії чи бездіяльність прокурора неправомірними, а просив тільки в порядку ст. 97 КПК України направити його заяву у прокуратуру міста Івано-Франківська, що законом не передбачено.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Незаконність та необґрунтованість постанови, на його думку, полягає в тому, що суд не критично оцінив ті доводи його скарги в яких він чітко та конкретно зазначав про протиправні дії суддів адміністративних судів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції, прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.

Як підтверджує долучена до скарги копія заяви про скоєння злочину, подана ОСОБА_2. на ім»я Генерального Прокурора України, апелянт просив Генерального Прокурора України вирішити питання щодо порушення кримінальної справи, посилаючись при цьому на ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зазначивши щоб заяву не скеровувати іншим працівникам прокуратури оскільки кримінальна справа щодо суддів може бути порушена лише Генеральним Прокурором України чи його заступником.

Проте заяву було надіслано для розгляду та прийняття рішення у прокуратуру Івано-Франківської області, після у прокуратуру міста Івано-Франківська.

Дії працівників Генеральної Прокуратури України ОСОБА_2. не оскаржує. Не заявив і вимоги щодо визнання неправомірними дій чи бездіяльності працівників прокуратури Івано-Франківської області та міста Івано-Франківська.

Як встановлено в ході розгляду апеляції заява, про яку вказує ОСОБА_2., в даний час направлена і знаходиться у прокуратурі міста Івано-Франківська і без його вимоги.

При таких обставинах суд першої інстанції правомірно відмовив апелянту у задоволенні скарги, оскільки суд відповідно до чинного законодавства та рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року, на яке посилаються як суд так і апелянт, тільки вирішуючи вимоги про визнання неправомірними дій прокурора чи іншої посадової особи, вправі, визнавши ті чи інші дії неправомірними, зобов»язати, в тому числі, розглянути повідомлення про злочин та прийняти одне з рішень передбачених ст. 97 КПК України. Саме лиш посилання по тексту скарги до суду на те, що вважає ті чи інші дії протиправними не є для суду підставою самому по своїй ініціативі визнавати ті чи інші дії прокурора чи інших осіб неправомірними з відповідними наслідками.

Крім того, виносити те чи інше процесуальне рішення по заяві про вчинення злочину суддею, згідно чинного законодавства зазначеного вище, вправі тільки Генеральний Прокурор України чи його заступник. Інші прокурори такими правами не наділені, відповідно і не мають повноважень приймати про таке той чи інший процесуальний документ.

Як правильно зазначив суд першої інстанції суд не є тим органом котрий при таких обставинах має приймати судове рішення про яке просив скаржник, чинне законодавство такого не передбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379, 382 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2012 року за його скаргою - без зміни.

С У Д Д І :

--------------------------------- ---------------------------------- --------------------------------

С.С. Попович Н.В. Ткачук С.С. Вилка