Справа № 0110/2851/2012
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 листопада 2012 року смт. Кіровське АР Крим
Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого -судді Данилової О.В.
при секретарі -Ставицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим, третя особа -Кіровська державна нотаріальна контора АР Крим про визнання права власності на спадкове майно,
в с т а н о в и в :
Позивачі звернулися до суду із позовом до Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим, третя особа -Кіровська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4, який приходився ОСОБА_1 -мужем, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - батьком. Позивачі, які є спадкоємцями за законом, звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, але їм було відмовлено у оформленні документів, у зв'язку з тим, що вони не надали правовстановлюючих документів на домоволодіння.
Позивачі у судове засідання не з'явилися, натомість позивач ОСОБА_1 діюча в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 надіслала заяву про розгляд справи за їх відсутністю, вказавши що позовні вимоги підтримує.
Відповідач, Синицинська сільська рада Кіровського району АР Крим, явку представника в судове засідання не забезпечила, натомість надіслала до суду заяву з клопотанням розглянути справу без участі її представника, зазначивши, що позовні вимоги визнає.
Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, натомість надіслав до суду листа з проханням розглянути справу за його відсутністю.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін та представника третьої особи, за матеріалами, що містяться у справі.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.
Згідно частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободу, чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим суд приймає визнання відповідачем позову та вважає за можливе ухвалити рішення.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Згідно інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР»від 31.01.1966 року, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка діяла до затвердження правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 року за № 31/1056 та згідно діючого на час виникнення правовідносин законодавства, реєстрації підлягали лише будинки, розташовані в містах та селищах міського типу і виникнення права власності на новозбудований будинок в сільській місцевості не було пов'язано з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацію в бюро технічної інвентаризації.
Згідно договору купівлі-продажу від 28.09.1989р. домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_4 придбав вище зазначене домоволодіння у Совгозпу «Красновка».
Факт належності зазначеного домоволодіння ОСОБА_4 також підтверджується довідкою Синицинської сільської ради Кіровського району АР Крим від 19.09.2012 року, домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі договору-купівлі продажу від 28.09.1989р., зареєстрований в реєстрі за № 151 від 30.11.1989 року.
Судом також встановлено, що компетентним органом влади -Синицинською сільською Радою Кіровського району АР Крим право власності ОСОБА_4 на спірний будинок визнавалося за життя, крім того ОСОБА_4 володів, користувався та розпоряджався спірним будинком відкрито, відсутність у нього документів про право власності на спірний будинок відповідно до вимог законодавства не можна розцінювати як відсутність у нього прав власника.
Згідно рішення від 29.08.2012 року реєстратора КП Феодосійського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації ОСОБА_1 було відмовлено в реєстрації права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1, оскільки за ОСОБА_4 право власності на зазначене вище домоволодіння не оформлене.
Отже, за таких обставин, згідно положень законодавства, яке було чинне на момент набуття ОСОБА_4 права власності на спірний житловий будинок, суд дійшов висновку, що спадкодавець набув право власності на вищезазначений житловий будинок у 1989 році.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Синицино, Кіровського району АР Крим, свідоцтво НОМЕР_1, актовий запис № 22 від 26.11.2007 року, місце реєстрації -Синицинська сільська рада Кіровського району АР Крим.
Позивачі є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 інших спадкоємців не має, про що свідчить спадкова справа №280, заведена після смерті ОСОБА_4, копія якої досліджена в судовому засіданні.
Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як вбачається з листа завідувача Кіровської державної нотаріальної контори АР Крим від 10.09.2012р. позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок з підстав відсутності правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№ 7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Таким чином, вимоги позивачів про визнання за ними прав власності на спадкове майно в рівних долях -домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 цілком обґрунтовані, відповідають закону і підлягають задоволенню.
В поданій до суду заяві позивач вказав, що відмовляється від стягнення з відповідача судових витрат, у зв'язку з чим суд залишає питання стягнення з відповідача зазначених витрат без розгляду.
На підставі наведеного керуючись статями 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, статями 10, 11, 60, 209, 212 -215, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право власності на 1/3 частку домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С у д д я О.В. Данилова