Судове рішення #2651929
Справа № 2-1071/08

Справа № 2-1071/08

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

м. Ковель                                                                                                             08 серпня 2008 року

           Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Денісова В.П.,

за участі секретаря        Карпюка А.В.,

позивача                          ОСОБА_1,

представника позивача  ОСОБА_2,

відповідача                       ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Білинської сільської ради про визнання права власності на будинок та визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно Білинської сільської ради, -

 

в с т а н о в и в :

            ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, виконавчого комітету Білинської сільської ради про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно Білинської сільської ради від 27.03.2007 року № 44, яким визнано, що ОСОБА_3належить на праві приватної сумісної власності будинок поАДРЕСА_1 та визнання права власності на вказаний житловий будинок.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що в 1992 році звернувся до Білинської сільської ради з проханням виділити земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку. Рішенням Білинської с/р від 11.03.1992 року № 8/4 йому було виділено земельну ділянку для будівництва будинку. Після відведення земельної ділянки в натурі із придбаних будівельних матеріалів розпочав будівельні роботи і до серпня 1993 року всі будівельні роботи із спорудження та опорядження будинку були завершені, зокрема було проведено роботи із влаштування фундаментів, зведення стін і простінок в будинку, виконані роботи з влаштування даху, придбані та встановлені вікна і двері, проведені електромонтажні роботи і підключена електроенергія, виконані роботи з штукатурення стін, влаштування підлоги в кімнатах, встановлено систему опалення будинку. Стверджує, що всі матеріали придбані і роботи виконанні за його кошти та кошти його матері ОСОБА_5. Вказує, що 07.08.1993 року зареєстрував шлюб з відповідачем у справі ОСОБА_3. Зауважив, що під час шлюбу вони із відповідачем ОСОБА_3 збудували ряд господарських споруд, проте житловий будинок після реєстрації шлюбу не добудовували та ніяких робіт по його перебудові не проводили крім заміни вікон. Пояснив, що 13.12.2006 року ОСОБА_3 звернулась до голови Білинської с/р із заявою про оформлення права спільної сумісної власності на вказаний будинок, при цьому в заяві оформленій як від його імені так і відповідача ОСОБА_3 його підпис був відсутній та на це службові особи виконкому Білинської с/р не звернули уваги і рішенням виконкому від 22.12.2006 року № 44 надано дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на оформлення права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 та 27.03.2007 року видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно на вищевказаний будинок в АДРЕСА_1 де власниками вказано ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Вказує, що на якій підставі виконкомом Білинської сільської ради прийнято таке рішення йому невідомо, так як з заявою не звертався, його підпис відсутній, крім того члени виконкому Білинської сільської ради до нього не звертались і не перевіряли викладених у заяві відомостей, хоча вважає, що їм були відомі обставини спорудження будинку і тому в свідоцтві про право власності не вказано частки в спільній сумісній власності, і тим самим порушивши вимоги ст. 24 КпШС України (в редакції 1969 року), якою передбачено, що майно, яке належить кожному з подружжя до одруження є власністю кожного з них, позбавивши його частки власності на належний йому будинок. В зв'язку із наведеним просить визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно Білинської сільської ради від 27.03.2007 року № 44, яким визнано, що ОСОБА_3належить на праві приватної сумісної власності будинок по АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 Ковельського району Волинської області. 

             У відкритому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав викладених у позові та прохають його задовольнити. Судові витрати прохають залишити за позивачем.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4. у відкритому судовому засіданні заперечили проти позову. Вказують, що будинок будувався після 1993 року за спільні сімейні кошти та кошти батьків як позивача так і відповідача.

          Заслухавши пояснення позивача, доводи відповідача покази свідків та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

           Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини. 

З копії мсвідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 16.10.1995 року відділом ЗАГСу Ковельського міськвиконкому Волинської області, вбачається, що ОСОБА_6померла ІНФОРМАЦІЯ_1 / а.с. 9/.

  Після смерті ОСОБА_6. відкрилася спадщина на все належне останній майно, в тому числі й на належну їй частку квартири АДРЕСА_2 в м. Ковелі.

Як стверджено сторонами у справі заповіт ОСОБА_6. не укладався, а право на спадщину за законом виникло у спадкоємця першої черги - сина померлої, а відповідача по справі ОСОБА_7 та онуки померлої - ОСОБА_8. Вказані обставини стверджуються письмовими доказами у справі / а.с. 6, 7, 18/ та стороною відповідача не заперечені.

З копії свідоцтва про право власності на житло, копії технічного паспорта та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно / а.с. 5, 10-11, 12/ на квартиру АДРЕСА_1 в м. Ковелі вбачається, що вказана квартира дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Частки спільної сумісної власності не відображені.

            Зі змісту ст. ст. 370 ч. 2 та 372 ч. 2 ЦК України вбачається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

            З огляду на вище вказану норму закону, слід вважати, що частки кожного із співвласників квартири № 76 будинку АДРЕСА_2 в м. Ковелі є рівними, тобто, кожному із співвласників належить по 1/5 частині квартири.

            Таким чином, спадкове майно після померлої ОСОБА_6 складає належна їй за життя частка, а саме - 1/5 частина квартири АДРЕСА_2  в м. Ковелі.

            Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця ), до інших осіб ( спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а з аналізу змісту ст. ст. 1222, 1241 ЦК України вбачається, що спадкування за законом має місце лише тоді і в тому обсязі, в якому воно не змінено заповітом, крім випадків права на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту.

Сторонами стверджено, що заповіт ОСОБА_6. не укладався.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач ОСОБА_8 має право п'ятої  черги спадкування за законом після померлої ОСОБА_6, як її онучка /а.с 6/. Право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_6. також має син останньої, а відповідач по справі - ОСОБА_7 / а.с. 7/. Сторонами стверджено, що інших спадкоємців за законом після померлої немає.

За змістом ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї.

На момент відкриття спадщини позивач - ОСОБА_8. проживала разом із спадкодавцем; про відмову від спадщини не заявляла та, напроти - своїми фактичними діями прийняла спадщину після померлої ОСОБА_6.; інший спадкоємець за законом - відповідач по справі ОСОБА_7. відмовився від прийняття спадщини та не заперечив проти прийняття спадщини в повному обсязі позивачем по справі.

Таким чином визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

            Враховуючи встановлені факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку про підставність вимог позивача про визнання за нею права власності на 1/5  частину квартири АДРЕСА_1 в м. Ковелі в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі - ОСОБА_6.

            Із врахуванням частки, належної позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.09.1993 року Фондом комунального майна Ковельської міської ради н/д, - за позивачем - ОСОБА_8 слід визнати право власності на 2/5 частки квартири АДРЕСА_1 в м. Ковелі.

Судові витрати віднести за рахунок позивача за його клопотанням.

            На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України  ст. ст. 370, 372, 1216, 1217, 1218, 1222, 1241, 1261, 1268 ЦК України, -

в и р і ш и в :

            Позов задовольнити повністю.

Визначити, що ідеальні частки, належні кожному із співвласників квартири АДРЕСА_1 в м. Ковелі, визначених у свідоцтві про право власності на житло, виданому 23.09.1993 року Фондом комунального майна Ковельської міської ради н/д, - ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 становлять по 1/5 ідеальної частки кожному. 

Визнати за ОСОБА_8право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_2 в м. Ковелі в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6.

Із врахуванням належної ОСОБА_8. частки у даній квартирі, - визнати за ОСОБА_8право власності на 2/5 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 в м. Ковелі.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

 

 

Головуючий:                                                                                                       В.П. Денісов

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація