ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"07" листопада 2006 р. Справа № 3/303
« 07 » листопада 2006 року справа № 3/303
11 год. 40 хв.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Вікторія” Козелецький район, с.Нічогівка, вул.Леніна, буд.143 |
|
до Державної податкової інспекції у Козелецькому районі смт.Козелець, вул.Толстого, 34а |
|
про зобов”язання списати безнадійний податковий борг в сумі 749,83 грн. |
Суддя В. М. Репех
За участю секретаря судового засідання Рубан Н. О.
Представники сторін :
від позивача: Тополь М. Ф. –засновник ТОВ АФ „Вікторія”
від відповідача: Крупина А. О. –головний держподатінспектор з юридичної роботи, довіреність № 96/9/10-000 від 05.04.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач заявив позов про зобов”язання списати безнадійний податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку станом на 27 червня 2003 року в сумі 749,83 грн., який виник внаслідок форс – мажорних обставин.
ТОВ Агрофірма „Вікторія” свої вимоги мотивує тим, що весняно-літня посуха 2003 року спричинила загибель посівів сільськогосподарських культур на площах підприємства, що підтверджується висновком торгово-промислової палати України від 10 листопада 2003 року № 14094/05-4.
При цьому, позивач посилається на те, що відповідно до розрахунку витрат ТОВ АФ „Вікторія” внаслідок форс – мажорних обставин та надзвичайної ситуації природного характеру понесло збитки в 2003 році в сумі 8370 грн.
Вказує на те, що листом від 27.02.2004р. № 272/10/24-036 відповідачем безпідставно відмовлено в списанні боргу.
На підставі наказу ДПА в Чернігівській області № 2 від 10.01.2006р. „Про заходи щодо реорганізації податкових органів області” проведено реорганізацію Козелецької міжрайонної державної податкової інспекції в Державну податкову інспекцію в Козелецькому районі.
Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що Законами України про державні бюджети на 2005, 2006 роки заборонено списання податкового боргу.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:
Внаслідок весняно-літньої посухи в 2003 році на площах ТОВ АФ „Вікторія” загинули посіви ярих зернових культур на площі 60га, що підтверджується висновком про форс –мажорні обставини Торгово –промислової палати України від 10.11.2003р. № 14094/05-4, актом від 27 червня 2003 року, затвердженим Козелецькою райдержадміністрацією та витягом з протоколу № 8 від 12 серпня 2003 року засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Козелецької райдержадміністрації.
Форс – мажорні обставини настали станом на 27.06.2003р.
На підставі висновку про форс –мажорні обставини Торгово –промислової палати України 12 лютого 2004 року підприємство звернулось до податкового органу з заявою про списання заборгованості станом на 27 червня 2003 року.
Листом від 27.02.2004р. № 272/10/24-036 Козелецької МДПІ позивачу відмовлено в списанні боргу, оскільки згідно карток особових рахунків платника податків по підприємству ТОВ Агрофірма „Вікторія” станом на 27 червня 2003 року податковий борг відсутній.
Відповідно до п.п.”г” п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції підлягають списанню.
Під терміном "безнадійний" слід розуміти за цим підпунктом податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). При цьому дію підпункту "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року N 3235-IV.
Крім того, ст.70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року N 3235-IV заборонено в 2006 році реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), надання відстрочки термінів її сплати, крім надання розстрочки протягом бюджетного року по заборгованості (недоїмці) та випадків, визначених у Законі України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Отже процедура погашення податкових зобов’язань повинна здійснюватись на підставі норм цього Закону, які є діючими на час її вчинення.
Враховуючи, що на час судового розгляду призупинена законодавча норма, яка дозволяє списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок форс – мажорних обставин, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, –
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя В. М. Репех
Повний текст постанови підписаний