ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2006 р. Справа № 19/260
Господарський суд Рівненської області в складі колегії
головуючого судді Тимошенка О.М.
судді Василишина А.Р.
судді Коломис В.В.
за участю секретаря судового засідання помічника судді Катеринчика А.І.
розглянув справу
За позовом Зовнішньоекономічна асоціація Торговий дім "Валютінторг"
до відповідача Державний Комітет статистики України
про визнання нечинним частини листа Держкомстату України № 22-52 від 13.04.2001 р
За участю представників сторін:
від позивача –не з'явився;
від відповідача–Фурман Н.І., Василюта А.С.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду (як окружного адміністративного суду) з позовом про визнання нечинним частини листа Держкомстату України № 22-52 від 13.04.2001 р. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач оприлюднив (вніс завідома неправдиві відомості стосовно пускового комплексу), а саме речення: "Враховуючи те, що будівництво виробничого корпусу (пускового комплексу) по вул. Короленка, 7 в м. Рівне здійснювалось за рахунок централізованих вкладень, що виділялись із державного бюджету...". Зазначає, що будівництво виробничого (пускового комплексу) після 1995 р. по 2000 рік проводилось тільки майновими та грошовими активами позивача, відтак зазначена у листі Держкомстату інформація порушує його право власності на будматеріали, обладнання, тощо і цивільні права та інтереси гарантовані ст. 57 Закону України "Про власність", ст. 331 ЦК України і Конституцією України, а також порушує право позивача на першочергове придбання 880 м.кв. площ виробничого корпусу.
При цьому зазначає, що про існування і використання в листі Держкомстату України № 22-52 від 13.04.2001 р. завдома неправдивої інформації та порушення своїх прав власності на будівельні матеріали, обладнання, тощо і своїх цивільних прав та інтересів, що виникли на підставі правочинів, йому вперше стало відомо з додатків до Розпорядження міського голови м. Рівне № 3080-р від 25.12.2001 р., копію якого з додатками вказаного листа він отримав у Архівному відділ Рівненського міськвиконкому 05.05.2006 р.
В судові засідання 16.10.2006 р., 26.10.2006 р., 07.11.2006 р. представник позивача не з'явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим відправленням.
Відповідач проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у поданому відзиві. Поряд з цим зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Вказує, що про існування листа Держкомстату України № 22-52 від 13.04.2001 р. позивачу стало відомо під час розгляду справи № 15/300 за позовом ЗЕА ТД "Валютінторг" до Рівненського облуправління статистики та Рівненського МБТІ про визнання свідоцтва про право власності № 13-800 від 26.12.2001 р. на адміністративний будинок з частиною добудови недійсним та визнання права власності на спільно збудовану будівлю, а також при розгляді справи № 14/512 за позовом ЗЕА ТД "Валютінторг" до Рівненського облуправління статистики про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням. Подав заяву про застосування судом наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази та зібрані судом, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом при огляді матеріалів справи № 14/512 за позовом ЗЕА ТД "Валютінторг" до Рівненського облуправління статистики про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, стягнення збитків в сумі 144916,16 грн. та моральної шкоди в сумі 50000,00 грн., копія листа Державного комітету статистики України від 13.04.2001 р. № 22-52 подана у справу Рівненським облуправлінням статистики разом із клопотанням від 29.10.2001 р. № 18-04/140. Дане клопотання зареєстроване канцелярією суду 30.10.2001 р. (а.с. 164-166).
При огляді матеріалів справи № 15/300 за позовом ЗЕА ТД "Валютінторг" до Рівненського облуправління статистики та Рівненського МБТІ про визнання свідоцтва про право власності № 13-800 від 26.12.2001 р. на адміністративний будинок з частиною добудови недійсним та визнання права власності на спільно збудовану будівлю, копія листа Державного комітету статистики України від 13.04.2001 р. № 22-52 подана у справу Рівненським МБТІ разом із відзивом № 1657 від 15.09.2003 р. Відзив зареєстровано канцелярією суду 16.09.2003 р. (а.с. 56-88).
Викладене свідчить, що позивач знав про існування оспорюваного листа Держкомстату України ще у 2001 році. За таких обставин, посилання позивача на ту обставину, що йому стало відомо про існування листа після отримання його копії в архівному відділі Рівненського міськвиконкому 05.05.2006 р. спростовується вищевикладеним.
Згідно частини 1 розділу VІІ прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, цей Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2005 року. Відтак річний строк звернення до суду за пред'явленою вимогою спливає 1 вересня 2006 року. Позовну заяву Зовнішньоекономічною асоціацією ТД "Валютінторг" подано 7 вересня 2006 року, тобто з пропуском встановленого річного строку.
Клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску позивачем не подавалось.
Зазначена позивачем у заяві про відвід складу колегії суддів від 24.10.2006 р. № 150 мотивація, що на вимогу про визнання незаконним частини правового акту органу державної влади, яким порушено право власності позивача на будівельні матеріали, конструктивні елементи, обладнання, тощо, не поширюється позовна давність згідно п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України, а відтак не можуть бути застосовані положення ст. 99 КАС України, судом до уваги не приймається з огляду на таке.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Оспорюваний лист Держкомстату України № 22-52 від 13.04.2001 р. не являється актом державного органу, оскільки не містить рішення цього органу, обов'язкової вказівки щодо його виконання, тощо.
За таких обставин, положення ст. 268 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Зважаючи на викладені обставини, а також приймаючи до уваги заяву відповідача про застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, позивачу слід відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 94, 99, ч. 1 ст. 100, ч. 1 ст. 158, ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
В позові відмовити.
Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий-суддя Тимошенко О.М.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Коломис В.В.
Постанова підписана "14" листопада 2006 р.