Справа № 22-ц-1285/2007р.

                                                                          Головуючий у 1 інстанції: Керніцький І.І.

Категорія 32

                                                                          Доповідач: Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2007 року                                                                 м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого:                                       Проскурніцького П.І.,

суддів:                                                   Горблянського Я.Д., Меленко О.Є.,

секретаря:                                             Сем"янчук С.Й.,

з участю сторін:     

позивача ОСОБА_1,

його адвоката ОСОБА_5.,

відповідачівОСОБА_2., ОСОБА_3.,

їхнього адвокатаОСОБА_6.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання такими що втратили право на житло та за зустрічним позовомОСОБА_2. в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, та ОСОБА_3про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням і встановлення порядку користування житловими приміщеннями, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4., та ОСОБА_3на рішення Долинського районного суду від 25 червня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2007 року ОСОБА_1. звернувся в суд із зазначеним позовом посилаючись на те що в 1991 році по місцю роботи в НГВУ "Долинанафтогаз" на сім"ю в складі трьох осіб отримав двокімнатну квартиру в м. Долина.

Відповідачка з неповнолітніми дітьми відмовилась переходити в спірну квартиру а залишилась проживати у своїх батьків в с. Гузієві. В 1991 році вони припинили шлюбні відносини а 29.04.2003 року розірвали шлюб. Він створив нову сім"ю. Оскільки відповідачі тривалий час не проживають в спірній квартирі то просив визнати їх такими що втратили право на житло. Відповідачі по справі в квітні 2007 року подали зустрічний позов в якому вказують що вони є зареєстрованими в спірній квартиріАДРЕСА_1. В 2003 році вони розірвали шлюб. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1., в спірну квартиру привів іншу жінку і унеможливив спільне проживання. Оскільки відповідач по зустрічному позові поміняв замки в квартирі просили усунути перешкоди в користуванні спірним житлом та встановити порядок користування житлом, виділивши їм в користування більшу кімнату а відповідачу меншу, підсобні та допоміжні приміщення залишити в спільному користуванні.

Рішенням Долинського районного суду від 25 червня2007 року позов ОСОБА_1 задоволено а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанціїОСОБА_2., ОСОБА_3., подали апеляційну скаргу в якій вказують що судом першої інстанції неповно і необ"єктивно

2

досліджені обставини справи, в основу рішення покладено ті докази що підтверджують їхнє не проживання в спірній квартирі про те не враховано, що проживання в с. Гузіїв сім"ї було вимушене. Відповідач не надавав допомоги на утримання дітей вона проживала в селі де працювала бібліотекарем в сільській бібліотеці а діти навчались в школі. Після розірвання шлюбу відповідач почав зустрічатись з іншими жінками, заміняв замки від вхідних дверей. Протягом 2005-2006 років ОСОБА_3., проживав в спірній квартирі, про те суд зазначені обставини до уваги не взяв. Судом неправильно застосовані норми матеріального права, не враховано вимоги Закону України "Про охорону дитинства ", вони не вправі відмовлятись від майнових прав неповнолітньої доньки. Суд до участі в справі не залучив орган опіки і піклування.

Просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення яким задовольнити їхні позовні вимоги і відмовити в позові ОСОБА_1

Колегія суддів, вислухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів, відповідачі по справі тривалий час з 1991 року не проживали в спірній квартирі а проживали в с. Гузіїв, позивачка по зустрічному позову мала постійне місце роботи а діти навчались в школі. Доказів, щоб переконливо підтверджували ту обставину, що ОСОБА_1., чинив перешкоди в користуванні спірним житловим приміщенням, в судовому засіданні не здобуто, а доказам на які посилається відповідачка судом перевірені і їм судом першої інстанції дана належна оцінка. Суд першої інстанції, вирішуючи позов правильно виходив із вимог ст. 71 ЖК України і постановив законне і обґрунтоване рішення. Посилання на вимоги ст. 48 Закону України "Про власність" зайве, проте воно не спростовує законності та обґрунтованості судового рішення. Участь органу опіки і піклування по зазначеній категорії справ не є обов'язковим. Відповідачі почали проявляти інтерес до спірної квартири тільки в 2007 році про що свідчить висновок Долинського РВ УМВС.

Розглянувши справу, в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права а тому підстав для його скасування не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307; 308; 314; 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, та ОСОБА_3відхилити.

Рішення Долинського районного суду від 25 червня 2007 року, залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.