Справа №10-168/2007 р.

                                                                              Головуючий у І інстанції Антоняк Т.М.

Доповідач: Ладика Я.І

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2007 року                                                                          м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого                                  Ладики Я.І.,

суддів:                                             Кривобокової Н.М., Томенчука Б.М.,

з участю:       прокурора                Чорнія Є.В.

скаржника                                      ОСОБА_1.

розглянувши 25 жовтня 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями ОСОБА_1та ОСОБА_2на постанову Івано-Франківського міського суду від 26 липня 2007 року, -

встановила:

Вказаною постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1. та ОСОБА_2на бездіяльність органів прокуратури.

Відмовляючи скаржникам у задоволенні зазначеної скарги, суд вказав, що прокуратури м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області повідомляли ОСОБА_1 таОСОБА_2. про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3., але вони цієї постанови не оскаржували і, посилаючись на ст. 236 КПК України, просять визнати незаконною буздіяльність згаданих прокуратур. Така вимога скаржників є неправомірною, оскільки за змістом ст. 236 КПК України оскарження дій прокурора в суді загальної юриздикції можливе тільки у випадку проведення ним досудового слідства або окремих слідчих дій. У постанові суд також зазначив, що скарги на бездіяльність прокурора, як суб"єкта владних повноважень, можуть бути розглянуті в порядку, визначеному КАС України.

В поданій апеляціїОСОБА_1. та ОСОБА_2. посилаються на необґрунтованість та незаконність постанови, оскільки суд не перевірив матеріали органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, не дав належної оцінки формальним відпискам органів прокуратури. Окрім цього, вважають, що суд неправильно застосував норми права, зіславшись на підсудність скарги адміністративним судам. Просять постанову скасувати і прийняти нове рішення про задоволення їх скарги.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянтів, які підтримали свою апеляцію, обгрунтування прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а постанову суду законною і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково з таких підстав.

2

За змістом ст.. 236 КПК України скарги на дії прокурора можуть бути розглянуті судом загальної юриздикції, якщо дії прокурора пов"язані з проведенням ним досудового слідства або окремих слідчих дій.

З матеріалів справи вбачається, що скаржники просили суд визнати незаконною бездіяльність прокуратур м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області. Зокрема, з тих підстав, що за їх скаргами на неправомірні дії ОСОБА_3. органи прокуратури не провели відповідну перевірку і не прийняли рішення про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні такої справи. Окрім цього, не дали жодної відповіді на їх звернення.

Отже, скаржники не оспорюють ті дії конкретних прокурорів, які зазначені у ст. 236 КПК України, а оспорюють бездіяльність згаданих прокуратур, як суб"єктів владних повноважень.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України спори фізичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів.

На дану обставину суд першої інстанції хоч і звернув увагу, але всупереч вимог закону не закрив провадження у справі, а розглянув непідвідомчий йому спір по суті.

За таких обставин постанова суду не може залишатися в силі, а тому, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 382 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_1та ОСОБА_2задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 26 липня 2007 року скасувати, а провадження по справі закрити.