ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

       

      

від "06" липня 2006 р.                                                       по справі  № 8/102-42

 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Оснастка”, м. Нововолинськ

До відповідача Дочірнього підприємства „Оснастка – Постачання”, м. Нововолинськ

Про стягнення 9 461 грн. 24 коп.

                                                                                               

                                                                                                   Суддя  Кравчук А.М.

Представники:.

Від позивача: Хільчук М.В., довір. № 81/08 від 10.01.2006 року

Від відповідача: Сибірка В.В. – директор

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України  роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України  роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

           Суть спору: позивач – відкрите акціонерне товариство „Оснастка” просить стягнути з відповідача -  дочірнього підприємства „Оснастка – Постачання” 9 461 грн. 24 коп. орендної плати  згідно договору оренди № 81/49-03 від  24.03.2003 року  та судові витрати по справі : 102 грн.

00 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у поясненні від 06.07.2006 року та в судовому засіданні позов не заперечував.

           Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  в с т а н о в и в:

24 березня 2003 року між позивачем – відкритим акціонерним товариством „Оснастка” та відповідачем -  дочірнім підприємством „Оснастка – Постачання” був укладений договір оренди приміщення  № 81/49-03  ( а. с. 10-11 ) (далі – договір ).

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 договору термін оренди складає три роки з моменту прийняття приміщення, що орендується за актом приймання. По закінченню цього терміну договір вважається продовженим на 1 рік при відсутності заяв про  його розірвання будь-якої з сторін. Доказів надіслання письмових заяв сторони не подавали. Отже, в суду немає підстав вважати договір зміненим або розірваним .

Відповідно до ст. 174 ГК України (ст. 4 ЦК УРСР від 18.07.1963 року) господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 24.03.2003 року № 81/49-03..

За договором  оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).

         Згідно п. п. 1.1, 1.2, 5.1, 5.2, 6.1  договору позивач зобов’язувався передати відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 74,4 кв. м., що знаходиться в м. Нововолинську  по вул. Луцькій, 25 ( головний корпус – приміщення в інженерно – лабораторному корпусі (ІЛК) ; а відповідач – своєчасно – до 15 числа місяця , наступного за звітним сплачувати орендну плату за розмірі 2 грн. 10 коп. за 1 кв. м. площі.

        На виконання договору позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, про що було підписано Акт  прийому – передачі від 01.07.2004 року та від 18.04.2006 року  

( а. с. 52-53 ).

У відповідності до ст. 526 ЦК України ( ст. 161 ЦК УРСР ) зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань. Відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендної плати за період з червня 2003 року по квітень 2006 року не виконував.

Заборгованість відповідача по орендній платі на момент звернення позивача до суду   становить  9 461 грн. 24 коп., підтверджена матеріалами справи, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2006 року ( а. с. 48 ) , визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу  ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

       1. Позов задовольнити .

         2. Стягнути з дочірнього підприємства „Оснастка – Постачання”, м. Нововолинськ ,

вул. Луцька. 25 , код 23252112 ,  р/р 260033013101 в Захід інкомбанку м. Луцьк, МФО 303406  на користь  відкритого акціонерного товариства „Оснастка”, м. Нововолинськ, вул. Луцька. 25, р/р 26009060032176 в КБ „Приватбанк” ВГРУ, МФО 303440, код 05797977

          9 461 грн. 24 коп. орендної плати  , 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита,  118 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього:  9 681 грн.  24 коп. (дев’ять тисяч шістсот вісімдесят одна грн.

24 коп.).

         3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

        Суддя                                                                                             А.М. Кравчук