ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "06" липня 2006 р. по справі № 8/100-38
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма „Агропродукт”, м. Рожище Волинської області
До відповідача Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” в особі Волинської філії, м. Луцьк
Про стягнення 65 619 грн. 84 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
Від позивача : М’яловіцький В.Л., довір. від 20.10.2004 року
Від відповідача: Ягнюк Н.В., довір. № 09/03-06 від 30.01.2006 року
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма „Агропродукт” просить стягнути з відповідача - спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” в особі Волинської філії 65 619 грн. 84 коп. , в тому числі : 53 000 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору відповідального зберігання майна № 06/084 від 06.08.2004 року , 2 622 грн. 41 коп. річних, 9 997 грн. 43 коп. інфляційних втрат, та судові витрати по справі :
656 грн. 20 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач письмових пояснень по суті позовних вимог не направив, його представник в судовому засіданні позов не заперечувала. Пояснила, що згідно Положення „Про Волинську філію спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” філія має право від імені підприємства, зокрема, приймати участь в судових засіданнях в якості відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
6 серпня 2004 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма „Агропродукт” та відповідачем – Спеціалізованим державним підприємством „Укрспецюст” в особі Волинської філії був укладений договір відповідального зберігання майна № 06/084 ( далі договір а. с. 7 ).
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності . Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання ( п. 1 ст. 936 , п. 1 ст. 946 ЦК України)
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору № 06/084 від 06.08.2004 року .
Згідно п. п. 1.1, 1.3, 2.2.1, 3.1 договору позивач зобов’язувався прийняти від відповідача на відповідальне зберігання майно в асортименті згідно актів прийому – передачі майна, які підписуються уповноваженими представниками сторін відразу після розвантаження майна на складі позивача, а відповідач – оплачувати послуги зі зберігання і вантажо – розвантажувальні роботи в розмірах і в строки зазначені в рахунку – фактурі.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання договору позивач прийняв від відповідача на відповідальне зберігання майно , що стверджується актами приймання – передачі майна за договором зберігання від 06.08.2004 року № № 1, 2, 3 ( а. с. 9 -11 ).
Всього на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуг по зберіганню його майна на суму 53 000 грн. 00 коп., що стверджується рахунком – фактурою від 15.10.2004 року
№ СФ-0000118 ( а. с. 8 ) з відміткою про вручення відповідачу відповідно до п. 3.1 договору.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк згідно ст. 530 ЦК України.
Згідно рахунку – фактури від 15.10.2004 року строк оплати наданих послуг – до 20.10.2004 року.
Відповідач в порушення умов договору, взяті на себе зобов’язання щодо оплати послуг не виконав.
Заборгованість відповідача в сумі 53 000 грн. 00 коп. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Нараховані позивачем за період з 21.10.2004 року по 14.06.2006 року збитки від інфляції в сумі 9 997 грн. 43 коп. та 2 622 грн. 41 коп. річних підставні та підлягають до стягнення згідно
ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 656 грн. 20 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” в особі Волинської філії, м. Луцьк, вул. Коперніка, 8а, р/р 260091895 в ВОД АППБ „Аваль”, МФО 303569, код 25787640 на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційна фірма „Агропродукт”, м. Рожище, вул. Куліша , 46 р/р 26005010027201 в ВФ „Брокбізнесбанк”, МФО 303592 , код 30457451
- 53 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2 622 грн. 41 коп. річних, 9 997 грн. 43 коп. інфляційних втрат , 656 грн. 20 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн.
00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,
а всього: 66 394 грн. 04 коп. (шістдесят шість тисяч триста дев’яносто чотири грн. 04 коп.).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.М. Кравчук
Дата виготовлення повного тексу
рішення 06.07.2006 року