АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5491                                              Головуючий у 1 інстанції:

2006 р.                                           Максимчук З.М.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року                                                                               М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:   Пільщик Л.В.

суддів:                 Мануйлова Ю.С.

Гончара О.С. при секретарі:    Ткаченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Шериф" на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Шериф" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. При цьому зазначив, що 20 листопада 2005 р. увечері поставив на охоронювану платну стоянку, що належить відповідачу, свій автомобіль З A3 НОМЕР_1, здавши його під охорону черговому охоронцеві. Вранці наступного дня виявив, що з належного йому автомобіля зникла автомагнітола SONY F, вартістю 1600 грн., яка була придбана ним 15 вересня 2005 р. В цей же день він повідомив про це правоохоронні органи, звернувшись з відповідною заявою, а 25 листопада 2005 р. за його заявою за фактом крадіжки автомагнітоли працівниками Мелітопольського MB УМВС України у Запорізькій області порушено кримінальну справу. Вважає також, що у результаті крадіжки йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 1000 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив задовольнити його вимоги і стягнути на його користь зазначені суми, а також понесені ним судові витрати.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 червня 2006 року позов задоволено частково. З ПП Шериф" стягнуто на користь ОСОБА_1 1600 грн. матеріальної шкоди, 310 грн. за надання юридичної допомоги та 51 грн. держмита.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП Шериф", посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що дійсно під час знаходження автомобіля позивача на охоронюваній стоянці, що належить відповідачу, з вечора 20 листопада 2005 р. до 7 години ранку 21 листопада 2005 р. зі вказаного вище автомобіля було викрадено встановленому у ньому авто магнітолу вартістю 1600 грн., чим позивачу було завдано шкоду на суму 1600 грн. За вказаним фактом крадіжки було порушено кримінальну справу, яку було зупинено на підставі CT..206 ч.З КПК України у зв'язку з невстановленням особи, яка скоїла злочин.

Сторонами не оспорювався як факт здачі позивачем на автостоянку під охорону належного йому автомобіля, який знаходився там з вечора 20 листопада до 7 години 21 листопада 2005 p., так і факт крадіжки в цей час з салону автомобіля автомагнітоли. Вказані факти також встановлені матеріалами кримінальної справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен нести відповідальність по відшкодуванню матеріальної шкоди у зв'язку з тим, що він не забезпечив збереження автомагнітоли, яка була встановлена у салоні автомобіля.

При цьому суд правильно встановив, що вказані правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», ст..ст.1166,1172,1192 ЦК України, Правилами зберігання транспортних засобів на автосі'оянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115.

Згідно зі ст..27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках згідно з законом України «Про захист прав споживачів», автостоянки гарантують зберігання транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно цих Правил, а у випадку їх зникнення, разу комплектації чи пошкодження за час зберігання несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

При цьому він виходив з загальних положень про відшкодування шкоди, зокрема, ч.1,2 ст.1166 ЦК України, згідно яких майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується особою, яка їх завдала і що ця особа звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Судом також правильно не прийнято до уваги посилання відповідача на той факт, що при постановці автомобіля позивачем на автостоянку у того були затемнені вікна, і що відповідно до п.2.1 Правил експлуатації платної автостоянки ПП»Шериф» при постановці транспортного засобу із затемненими вікнами чергова зміна несе відповідальність тільки за його зовнішню комплектацію. При цьому суд обґрунтовано послався на положення ст..21 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого прямо забороняється обмеження прав споживачів, встановлених законодавством, умовам інших угод і що вказаний вище пункт 2.1 Правил експлуатації платної автостоянки ПП»Шериф» суперечить діючому законодавству, зокрема, Правилам зберігання транспортних засобів на автостоянках.

Крім того, суд обґрунтовано взяв до уваги, що з матеріалів кримінальної справи, зокрема, протоколу огляду місця події від 21 листопада 2005 p., вбачається, що передні дверцята автомобіля, який знаходився на автостоянці пошкоджені і що встановлений прямий причинний зв'язок між неналежним виконанням працівниками автостоянки своїх службових обов'язків охоронцями причинний і вказаним ушкодженням автомобіля, внаслідок чого з салону останнього була викрадена автомагнітола.

Покладаючи на відповідача обов'язок про відшкодування заподіяної позивачу матеріальної шкоди у розмірі 1600 грн., суд обгрунтовано дійшов висновку що у результаті бездіяльності охоронців автостоянки, тобто працівників відповідача, автомагнітола позивача, що знаходилась у салоні автомобіля, в результаті пошкодження дверцят автомобіля була викрадена з його салону, повно з'ясував обставини справи й дав належну оцінку зібраним доказам.

За таких обставин суд не взяв до уваги твердження відповідача, що він несе відповідальність лише зберігання автомобіля, а не автомагнітоли, яка не входить до комплектації автомобіля, і що в журналі обліку транспортних засобів вказана обставина не була обумовлена. Крім того, суд також прийняв до уваги, що сам журнал обліку транспортних засобів на стоянці ПП»Шериф» із зробленим у ньому записом щодо здачі позивачем автомобіля на автостоянку 20 листопада 2005 р. відповідач суду не надав.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційних скаргах, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає. Керуючись ст. ст.307,308,314,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Шериф" відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області   від 29 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.