Судове рішення #26574
8/98-38

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

       

      

від "06" липня 2006 р.                                                       по справі  № 8/98-38



 За позовом Володимир – Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі виконкому Володимир – Волинської міської ради , Володимир – Волинського управління водопровідно – каналізаційного господарства, м. Володимир – Волинський

До відповідача  Відкритого акціонерного товариства „Володимир – Волинський консервний завод”, м. Володимир – Волинський

Про стягнення    16 305  грн. 35 коп.

                              

                                                                                              Суддя  Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача: Власюк І.О., довір. № 160 від 05.07.2006 року

Від відповідача: Матвійчук Я.А., довір. № 5 від 01.01.2006 року

             В судовому засіданні взяв участь: Манзій П.П. – прокурор відділу представництва прокуратури Волинської обл.


Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. ст. 22 , 29 ГПК України  роз’яснено процесуальні права та обов’язки учасників судового процесу.  


Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача – виконкому Володимир – Волинської міської ради , Володимир – Волинського управління водопровідно – каналізаційного господарства  просить стягнути з відповідача – відкритого акціонерного товариства „Володимир – Волинський консервний завод”  16 305 грн. 35 коп. заборгованості , в тому числі:  14 068 грн. 71 коп. основного боргу, 1 280 грн. 25 коп. пені за прострочення платежів, 534  грн. 61 коп. збитків від інфляції, 422 грн. 06 коп. річних .

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 29.06.2006 року № 112 суму основного боргу визнав, пояснив, що 26.06.2006 року платіжним дорученням № 781 ним частково сплачено борг в сумі 2 000 грн. 00 коп. Крім того, просить відстрочити термін виконання рішення на 2 місяці, враховуючи складне фінансове становище товариства та необхідність виробництва продукції дитячого харчування в нашій державі ( ВАТ „Володимир – Волинський консервний завод” є одним з трьох виробників дитячого харчування овочево – фруктової групи в Україні ).

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  в с т а н о в и в:


3 жовтня 2005 року між позивачем – Володимир – Волинським управлінням водопровідно – каналізаційного господарства та відповідачем – відкритим акціонерним товариством „Володимир – Волинський консервний завод” був укладений договір № б/н на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію( далі – договір  а. с. 6-7 ).

         Згідно п. 4.8 договору договір заключається строком до 03.04.2006 року і рахується щорічно рподовженим, якщо за місяць до кінця строку не поступить заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору чи про його перегляд.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також  з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Між сторонами зобов’язання виникли на підставі договору № б/н від 03.10.2005 року.

         Згідно п. п. 1.2. , 4.1, 4.4  договору  позивач зобов’язувався постачати питну воду відповідачу до місця приєднання останнього в міську комунальну водопровідну мережу в об’ємі встановленого ліміту, а також приймати стоки  в міську комунальну каналізацію , очищати їх  на очисних спорудах в об’ємі 250 м. куб. на добу, а відповідач – проводити оплату за надані послуги  щомісяця до 25 числа наступного за звітним місяцем.  За несвоєчасну оплату відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк згідно ст. 530 ЦК України.

Відповідач в порушення умов договору, взяті на себе за договором зобов’язання щодо оплати послуг по водовідведенню не виконував.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача на день звернення до суду складала    14 068  грн. 71 коп. за період з грудня  2005 року по травень  2006 року, що підтверджується рахунками. ( а. с. 17- 23 ).

Проте, в період розгляду справи відповідач частково погасив заборгованість в сумі 2 000 грн. 00 коп. , що стверджується платіжним дорученням від 26.06.2006 року № 781.

Провадження у справі на суму 2 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ГПК України.

Заборгованість відповідача в сумі 12 068 грн. 71коп. підтверджена матеріалами справи, актом звірки взаємних розрахунків станом на 1 червня 2006 року,  визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу  ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.


Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 280 грн. 25 коп. пені за прострочення платежів, 534  грн. 61 коп. збитків від інфляції, 422 грн. 06 коп. річних .

Ухвалою суду від 15.06.2006 року прокурора та позивача зобов’язано подати суду уточнений розрахунок позовної заяви з зазначенням періоду нарахування, враховуючи щомісячне нарахування суми боргу.

                    Вимоги суду не виконані. Витребуваний судом уточнений розрахунок суду не поданий.

                    Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Згідно п. 5 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Прокурор та позивач вимоги суду не виконали, в судовому засіданні не заперечували про залишення позовних вимог в частині стягнення 1 280 грн. 25 коп. пені за прострочення платежів, 534  грн. 61 коп. збитків від інфляції, 422 грн. 06 коп. річних  без розгляду.

                    Згідно п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору .

                    Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 1 280 грн. 25 коп. пені за прострочення платежів, 534  грн. 61 коп. збитків від інфляції, 422 грн. 06 коп. річних  слід залишити без розгляду згідно п. 5 ст. 81 ГПК України.


                 Відповідач у судовому засіданні та клопотанні  № 112 від 29.06.2006 року просить відстрочити сплату заборгованості строком на 2 місяці у зв’язку з важким фінансовим становищем господарства.

                  Прокурор та позивач не заперечують проти відстрочки сплати заборгованості  строком на 2 місяці.

                  Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд , приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

                 Суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається ВАТ „Володимир – Волинський консервний завод” ,  а саме : важке фінансове становище господарства є такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк, і є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

         Враховуючи , що ВАТ „Володимир - Волинський консервний завод” здійснює виробництво дитячого харчування, незначний період заборгованості, часткову оплату боргу, суд приходить до висновку , що клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення строком на 2 місяці підлягає до задоволення  зі сплатою заборгованості з 06.09.2006 року .

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі 120  грн. 68 коп. та 87 грн. 34 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:


1. Позов задовольнити частково .

         2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Володимир – Волинський консервний завод”, м. Володимир – Волинський, вул. Луцька, 81 , код 05527752 р/р 260044567 в Володимир – Волинській філії банку „Аваль” МФО 303569    на користь  Володимир – Волинського управління водопровідно – каналізаційного господарства, м. Володимир – Волинський ,

вул. Луцька, 211 р/р  2600230080 в Володимир – Волинській філії Ощадбанку № 6302

МФО 303859    код 05391703  

          -  12 068 грн. 71 коп. ( дванадцять тисяч шістдесят вісім грн. 71 коп.) основного боргу;

          -  120 грн. 68 коп. (сто двадцять грн. 68 коп.) державного мита в доход Державного бюджету України;

          -  87 грн. 34 коп. (вісімдесят сім грн. 34 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь  Державного підприємства «Судовий інформаційний центр», м. Київ, пр-т Перемоги, 44.  р/р  №  26002014180001 у  ВАТ «Банк Універсальний»,  м. Львів,   

МФО 325707,  ЗКПО 30045370.

         3.  Відстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу в сумі 12 068 грн. 71 коп. строком на два місяці  зі сплатою заборгованості  з 06.09.2006 року .

         4. Провадження у справі на суму 2 000 грн. 00 коп. припинити.

         5. Позовні вимоги в частині стягнення 1 280 грн. 25 коп. пені, 534  грн. 61 коп. збитків від інфляції, 422 грн. 06 коп. річних  залишити без розгляду.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.



Суддя                                                                          А.М. Кравчук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація