Справа № 22-1221 2006 року Головуючий суддя у І інстанції - Козулін В.М.
Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк 3.1.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка 3.1.
суддів Шимківа С.С., Ковалевича СП.
з участю секретаря судового засідання Іванової 1.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 8 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 8 червня 2006 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 11 та 16 липня 2003 року про продаж ОСОБА_3.ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідно нежитлового приміщення - будинку РМЦ на АДРЕСА_1 за 175000 грн. та лінії з розливу безалкогольних напоїв за 70000 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення 165850 грн. боргу за договором позики відмовлено.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення їх позову та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4.
При цьому зазначають, що висновок місцевого суду про те, що кошти за спірними договорами купівлі-продажу продавцеві платили не вони, а інші особи, є помилковим. Показання свідків з цього приводу необ"єктивні, оскільки вони є родичами або перебувають у службовій залежності від ОСОБА_3 та спростовуються відповідними банківськими документами - квитанціями і прибутковими касовими ордерами, де саме вони зазначені платниками. Вважають, що доводи ОСОБА_3 і ОСОБА_4. про те, що обидва спірні договори були укладені ОСОБА_3. під тиском та погрозами з їх боку (з чим погодився суд першої інстанції), свого підтвердження у судовому засіданні не знайшли. Розписка ОСОБА_1 від 16 червня 2003 року про відсутність будь-яких фінансових претензій до ОСОБА_3 стосується лише одного договору позики від 6 липня 1998 року. Висновок місцевого суду про пропуск ними без поважних причин трирічного строку позовної давності безпідставний.
До початку апеляційного розгляду справи по суті сторони звернулися до апеляційного суду із клопотанням про визнання досягнутої ними мирової угоди, яка викладена у письмовій формі.
Судом роз"яснені сторонам правові наслідки укладення мирової угоди.
Зважаючи на те, що ці їхні дії не суперечать закону та не порушують прав і охо-ронюваних інтересів інших осіб, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання досягнутої сторонами мирової угоди.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 175, 303, 306, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Визнати мирову угоду, яку уклали між собою ОСОБА_1 і ОСОБА_2, з одного боку, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з другого боку, текст якої викладений ними в окремому письмовому документі.
У зв"язку з цим рішення Рівненського міського суду від 8 червня 2006 року скасувати.
Провадження у справі закрити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок бюджету Рівненської міської ради № 31417537600002 код 22090100 ЗКПО 22586331 МФО 833017 1204,25 грн. (одну тисячу двісті чотири грн. 25 коп.) судового збору (державного мита), недоплаченого ними при поданні апеляційної скарги.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.