Справа 22ц-1240                                      Головуючий по 1 інстанції - Косяк В.В.

Категорія - 26                                            Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року    колегія суддів    судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого        Лисенка П.П.

суддів                              Кутової Т.З., Данилової О.О.

при секретарі        Фірсовій Т.В. за участю представника позивачки ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

представника позивачки ОСОБА_1 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва   від 28 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом

ОСОБА_2

до другої Миколаївської нотаріальної контори

про визнання права власності

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Другою Миколаївської нотаріальної контори про визнання права власності.

Позивачка зазначала, що 12 травня 2003 року ОСОБА_3, перебуваючи на лікуванні у лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва, склав заповіт на її користь, який було посвідчено заступником головного лікаря медичної частини. Але після смерті заповідача нотаріальна контора повернула заповіт, зазначивши порушення, які мали місце під час його складання та посвідчення. Посилаючись на те, що заповіт відповідає вимогам норм цивільного законодавства, позивачка просила визнати за нею права власності на все майно, яке належало спадкодавцю.

Ухвалою судді Ленінського районного суду від 31 березня 2006 року позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 28 квітня 2006 року - повернуто за ч.2 ст.121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник позивачки, не погодившись з висновком судді про наявність неусунутих недоліків позовної заяви, просив ухвалу скасувати, а позовну заяву направити до того ж суду для розгляду по суті.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що нотаріус відмовив у прийнятті заповіту та видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що заповіт складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, тобто на нікчемність одностороннього правочину. За таких підстав способом захисту порушеного права можуть бути вимоги щодо визнання одностороннього правочину дійсним /ч.2 ст.219 ЦК України/.

Крім того, сторонами у такому спорі мають бути і всі спадкоємці померлого, круг яких має зазначити позивач у позовній заяві. Такі дані у матеріалах справи відсутні.

Неналежно виконала позивачка і вимогу суду щодо сплати держаного мита, оскільки доказом сплати державного мита є відповідна платіжний документ, а не його ксерокопія.

За такого висновки судді про наявність недоліків, які перешкоджають відкриттю провадження у справі, та невиконання позивачем вимог ухвали від 31 березня 2006 року відповідають обставинам справи та положенням процесуальних норм.

Посилання апелянта не своєчасне виправлення всіх недоліків позовної заяви спростовується вищезазначеними обставинами.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Ленінського районного суду М.Миколаєва від 28 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.