Справа № 2/0916/588/2011
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Бондаренко Г.Ю.
Суддя-доповідач Томин О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Томин О.О.,
суддів: Пнівчук О.В., Шишка А.І.,
секретаря: Бойчука Л.М.,
з участю:
представника апелянта ОСОБА_2,
представника ОСОБА_3 ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Тлумацької міської ради Івано-Франківської області про визнання частково недійсним рішення виконкому Тлумацької міської ради від 28.05.2003 року №207 «Про передачу земельних ділянок громадянам у приватну власність», визнання недійсними Державного акту серії ІФ №030443 на право власності на земельну ділянку для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва від 23.12.2004 року, Державного акту серії ІФ №030444 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства від 23.12.2004 року, вилучення та передання у власність земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 08.10.2012 року,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 08.10.2012 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Тлумацької міської ради Івано-Франківської області про визнання частково недійсним рішення виконкому Тлумацької міської ради від 28.05.2003 року №207 «Про передач земельних ділянок громадянам у приватну власність», визнання недійсними Державного акту серії ІФ №030443 на право власності на земельну ділянку для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва від 23.12.2004 року,
____________________________________________________________________________
Справа №2/0916/588/2011 Головуючий у 1 інстанції - Бондаренко Г.Ю.
Провадження №22ц/0990/2271/2012 Суддя-доповідач - Томин О.О.
Категорія 5
Державного акту серії ІФ №030444 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства від 23.12.2004 року, передання у власність земельної ділянки - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішення суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. На її думку, суд першої інстанції не врахував того, що позивач подала до органів місцевого самоврядування усі необхідні документи для забезпечення процесу приватизації виділеної їй земельної ділянки. Однак, саме під час проведення обмірювальних робіт було встановлено невідповідність фактичного розміру земельної ділянки, яка підлягала приватизації, із затвердженою за належним їй будинковолодінням відповідно до інвентаризації земель. Таким чином, висновок суду про те, що порушення права власності позивача на спірну земельну ділянку не знайшло свого документального підтвердження, вважає передчасним та необґрунтованим. Просить рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 проти задоволення апеляційної скарги заперечила, просила рішення суду залишити без зміни. Представник Тлумацької міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про час та місце розгляду судової справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на житло від 31.05.1994 року ОСОБА_5 набула права приватної власності на одноквартирний будинок загальною площею 30,18 кв.м. в АДРЕСА_1 (а.с. - 4).
Рішенням Тлумацької міської ради Івано-Франківської області від 15.06.2001 року «Про затвердження розмірів землекористувань громадян міста та плата за землю» згідно інвентаризації земель за належним ОСОБА_5 будинковолодінням було затверджено земельну ділянку площею 0,0400 га. (а.с. - 5).
Рішенням Тлумацької міської ради Івано-Франківської області від 02.10.2009 року «Про надання згоди на виготовлення технічної документації» ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельних ділянок - площею 0,04 га. для житлового будівництва по АДРЕСА_1 (а.с. - 7).
Встановлено також, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ІФ №030443) від 23.12.2004 року, виданого на підставі рішення виконкому Тлумацької міської ради від 28.05.2003 року №207, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №773, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га., яка розташована по АДРЕСА_2, призначена для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва (а.с. - 15).
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ІФ №030444) від 23.12.2004 року, виданого на підставі рішення виконкому Тлумацької міської ради від 28.05.2003 року №207, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №774, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0212 га., яка розташована по АДРЕСА_2, призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с. - 16).
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не доведено, що їй у встановленому законом порядку надавалася спірна земельна ділянка відповідно до вимог чинного на той час ЗК України, та відводились в натурі її межі.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України від 18.12.1990 року (станом на час прийняття рішення про затвердження розмірів землекористування за ОСОБА_5) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Згідно ч. 1 ст. 23 зазначеного Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що при виготовленні технічної документації по передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_3 передано і частину її земельної ділянки, оскільки при проведенні геодезично-тополітної зйомки встановлено, що загальний розмір земельної ділянки, закріпленої за будинковолодінням ОСОБА_5 становить 0,0290 га., і жодних доказів накладки земельних ділянок саме за рахунок відповідача, що призвело до зменшення площі позивача, останньою суду не представлено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_5
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 08.10.2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча Томин О.О.
Судді: Пнівчук О.В.
Шишко А.І.