Справа № 0907/6308/2012
Категорія 37
Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Суддя-доповідач Томин О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Томин О.О.,
суддів: Пнівчук О.В., Шишка А.І.,
секретаря Бобика Ю.І., Бойчука Л.М.,
з участю:
апелянта ОСОБА_2,
представника апелянта ОСОБА_3,
позивача ОСОБА_4,
представника позивача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна в натурі, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.03.2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.03.2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна в натурі. Виділено у власність ОСОБА_4 частину домоволодіння по АДРЕСА_1: приміщення житлового будинку: 1-1 коридор площею 4,4 кв.м., 1-2 коридор площею 5,9 кв.м., 1-6 ванна площею 3,9 кв.м.; мезонін: 1-7 кухня площею 5,8 кв.м., 1-8 житлова кімната площею 13,8 кв.м.; приміщення сараю-гаража-літньої кухні (літер Б) і вбиральні (літер Г). Виділено у власність ОСОБА_2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1: підвал 3,9 кв.м.; приміщення житлового будинку: 1-3 житлова кімната площею 9,6 кв.м., 1-4 житлова кімната площею 16,3 кв.м., 1-5 кухня площею 5,4 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 7145 грн. 50 коп. грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки домоволодіння за рахунок коштів, внесених ОСОБА_4 на депозит суду.
____________________________________________________________________________
Справа №0907/6308/2012 Головуючий у 1 інстанції - Барашков В.В.
Провадження №22ц/0990/2265/2012 Суддя-доповідач - Томин О.О.
Категорія 37
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати по справі 1500 грн. державного мита, 8 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення, 1000 грн. на оплату послуг експерта.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.10.2012 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заочного рішення суду від 15.03.2012 року.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
На її думку, судом не враховано, що сім'я відповідача складається із шести осіб, з яких двоє - малолітні діти, а санвузол у житловому будинку, облаштований за її кошти, та вбиральня на подвір'ї передані у приватну власність позивача. Також у рішенні суду не зазначено, які перепланування й переобладнання будинку необхідно зробити і за чий кошт; не визначено, які ідеальні частки після розподілу буде мати кожен із співвласників. Зазначає, що ОСОБА_4 має власне житло і успадкованою часткою спірного домоволодіння не має наміру користуватись, а бажає її продати. Тому просить рішення суду першої інстанції змінити.
В судовому засіданні Апеляційного суду апелянт та її представник доводи апеляційної скарги підтримали. Позивач та представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 28.06.1989 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розподілено спадкове майно - будинок по АДРЕСА_1 шляхом виділу часток та встановлення порядку користування майном, відповідно до якого ОСОБА_6 виділено 64/100 частини будинковолодіння, а ОСОБА_2 - 36/100 (а.с. 6 - 8).
Після смерті ОСОБА_6 32/100 частин спадкового майна успадкував її син - ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.08.2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №2-2025 (а.с. - 14), та 32/100 - дочка - ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.08.2007 року, зареєстрованим в реєстрі за №2-2027 (а.с. - 30).
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
За змістом ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно виходив з того, що спірне домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1, належать сторонам на праві спільної часткової власності, однак, домовленість щодо виділу часток між ними відсутня. Тому спірне майно слід розділити між власниками згідно їхніх часток. За відхилення від ідеальних часток слід стягнути грошову компенсацію.
Вирішуючи спір по суті щодо можливих варіантів розподілу із визначенням кожній стороні конкретних приміщень судом застосовано варіант розподілу майна, зазначений у Висновку №18/04-09 експертного дослідження, виконаному судовим будівельно-технічним експертом Стельмаховичем Є.В. 08.05.2009 року - шляхом виділу майна в натурі, стягнувши грошову компенсацію за відхилення від ідеальних часток (а.с. 57 - 89).
Питання судових витрат судом вирішено у відповідності до ст. 88 ЦПК України.
Щодо вимог апелянта про те, що частина комунікацій (санвузол) у житловому будинку, облаштованих за її кошти, залишаються у власності позивача, то такі, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, судом обґрунтовано не взято до уваги, оскільки з цього приводу нею не представлено жодних доказів.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 на те, що у рішенні суду не зазначено, які перепланування й переобладнання будинку необхідно зробити і за чий кошт, оскільки згідно Висновку №18/04-09 експертного дослідження усі переобладнання слід проводити після отримання дозволу на проведення ремонтно-будівельних робіт в Івано-Франківському міськвиконкомі, виготовлення проектно-кошторисної документації в проектній організації, яка має дозвіл на її виконання, погодження її в спеціалізованих організаціях, які займаються експлуатацією та обслуговуванням інженерних мереж, і затвердження даної проектно-кошторисної документації в Івано-Франківському міському управлінні архітектури та містобудування. Після чого, сторони не позбавлені можливості пред'явити вимоги про стягнення грошових коштів за проведення необхідних робіт з однієї із сторін у судовому порядку.
Також суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що в складі її сім'ї шестеро осіб, двоє з яких - малолітні діти, а позивач має намір продати свою частину будинковолодіння, оскільки згідно чинного законодавства право власності особи є непорушним.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.03.2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: Томин О.О.
Судді: Пнівчук О.В.
Шишко А.І.