Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області у складі:
головуючого-судді - Полюховича О.І. суддів -Баглика С.П., Збитковської Т.І.
з участю: прокурора - Ніколайчука О.І.
захисників -ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
обвинувачених -ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію прокурора Панчука А.А., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 3 жовтня 2012 року.
Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.3 ст.199 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.199, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_6 за ч.3 ст.199, ч.1 ст.307 КК України повернуто на додаткове розслідування прокурору Рівненської області.
Повертаючи справу для проведення додаткового розслідування, суддя у постанові зазначив, що неповнота, однобічність та неправильність досудового слідства не може бути усунута в ході судового розгляду справи, не дає можливості прийняти по справі обґрунтоване рішення.
В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи доводить, що постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки висновки суду зроблені без детального дослідження всіх обставин справи. Просить постанову суду скасувати, а справу повернути в суд першої інстанції зі стадії попереднього розгляду.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про скасування постанови, пояснення обвинувачених та їхніх захисників про залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 246 КПК України (1960 року) при попередньому розгляді суддя вправі повернути справу на додаткове розслідування, якщо під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
У п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" зазначено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.22 і ст.64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
_____________________________________________________________________________________________________
Справа № 11/1790/678/2012 р. Головуючий у 1 інстанції - Коробов С.О.
Категорія : ст..246 КПК України (1960р) Суддя-доповідач -Полюхович О.І.
Істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону за змістом ст..370 КПК України (1960р) є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.
Суд першої інстанції, повертаючи справу на додаткове розслідування, вірно зазначив, що неповнота досудового слідства не може бути усунута в ході проведення судового слідства, оскільки:
- з представленого захисником оригіналу опису матеріалів справ, підписаного власноруч слідчим Степанюком А.В. вбачається розбіжність у деяких аркушах справи, наявних у матеріалах справи та вказаних у списку;
- формулювання обвинувачення, пред'явленого всім трьом підсудним, є неконкретним за змістом і таким, яке суд не може роз'яснити підсудним, як того вимагає ст.298 КПК України;
- формулювання обвинувачення не містить зазначення обставин по кожному з злочинних діянь, інкримінованих обвинуваченим;
- слідчий у обвинувальному висновку безпідставно зазначає, що обвинувачені визнають свою вину у вчиненні злочинів, які їм інкримінуються;
- органи досудового слідства грубо порушили процесуальне законодавства, а саме порушили право на захист, та ін..
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про неконкретність обвинувачення є вірним. Таке порушення закону є істотним, воно перешкоджає суду виконати обов'язок, передбачений ст..298 КПК України (1960р) і роз'яснити суть обвинувачення. Неконкретність обвинувачення перешкоджає суду виконати також вимоги ст..334 КПК України (1960р) , за якою у вироку суд зобов'язаний чітко сформулювати обвинувачення, яке визнається судом доведеним з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину, форми вини і мотив злочину, тощо. Неконкретність обвинувачення також порушує право на захист.
За таких обставин суд правомірно повернув справу на додаткове розслідування, вказавши на неповноту досудового слідства, що перешкоджає постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України (1960 року), колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 3 жовтня 2012 року щодо повернення на додаткове розслідування кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ч.3 ст.199 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.199, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_6 за ч.3 ст.199, ч.1 307 КК України - залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити попередній - заставу.
Судді:
Полюхович О.І. Баглик С.П. Збитковська Т.І.
______________ ________________ _________________