Справа № 0907/2-7422/2011
Категорія 48
Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.
Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Мелінишин Г.П.
суддів: Фединяка В.Д., Ясеновенко Л.В.
секретаря: Бобика Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 22 березня 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в частці від заробітку.
В ході розгляду справи ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі - по 800 грн. щомісячно.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 22.03. 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн. щомісячно, починаючи з 04 жовтня 2011 року до досягнення дитиною повноліття. Також вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 14.08.2012 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Справа №0907/2-7422/2011 Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.
Провадження № 22ц/0990/2419/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
Категорія 48
На рішення суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розмір аліментів не враховано наявність інших утриманців. Так, він 29.07.2008 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6, в шлюбі з якою народилась дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. У зв'язку із доглядом за малолітньою дитиною його дружина на даний час не працює і через це також перебуває на його утриманні. Крім того, на його утриманні знаходяться батьки, які досягли пенсійного віку та за станом здоров'я потребують матеріальної допомоги.
З цих підстав просив рішення суду змінити, зменшивши розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_2 доводів скарги не визнала посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 180 СК передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом правильно встановлено, що сторони є батьками малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю, знаходиться на її утриманні та вихованні. Встановлено, що позивач ніде не працює, перебуває на обліку в Державній службі зайнятості.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що остання, маючи на утриманні малолітнього сина, вправі вимагати від відповідача (батька дитини) аліменти на його утримання. Не заперечує цього обов'язку і відповідач, не погоджуючись тільки з розміром аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд у відповідності до вимогст.182 СК України враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів в сумі 800 грн., що підлягають стягненню на утримання малолітнього сина сторін, зважаючи на заочний розгляд справи, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із доказів, представлених позивачем і наявних в справі, та відсутності доказів на їх спростування.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з поданих до заяви про перегляд заочного рішення письмових доказів, 29 липня 2008 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилась дочка ОСОБА_8. Реєстрація народження дитини проведена у книзі реєстрації актів про народження відомства міської адміністрації Праги 4, район Прага, том І/44, рік 2011, запис № 110 , стор.185 (а.с.27-28,31,32). Встановлено, що ОСОБА_3 працює в Чеській Республіці та постійно там проживає, що підтверджується частково поясненнями відповідача, поясненнями позивача та даними довіреності від імені відповідача на представництво його інтересів матір'ю ОСОБА_4.(а.с.48).
Наведені вище докази, а також посилання ОСОБА_3 та його представника на повернення його в Україну та відсутність роботи, не спростовують висновків суду про визначення розміру аліментів в сумі 800 грн. та не підтверджують неспроможність апелянта як працездатної особи сплачувати аліменти на утримання сина саме в такому розмірі.
Аналогічно не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо перебування на його утриманні дружини і непрацездатних батьків, оскільки такі є голослівними та будь-якими об'єктивними доказами не підтверджені, а тому наведених вище обставин не спростовують.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, що давало б підставу для зміни рішення суду першої інстанції та зменшення розміру аліментів.
А тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 22 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Г.П. Мелінишин
Судді: В.Д. Фединяк
Л.В. Ясеновенко