Справа № 22 Ц-1671/ 2006г. Головуючий 1-й інстанції: Калараш А.А.
Категорія -33 Суддя - доповідач апеляційного суду: Галущенко О.1.
РІШЕННЯ
2006 року, жовтня місяця, 04 дня Судова колегія судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючої: Вовненко Г.Ю.
суддів: Колосовського С.Ю.
Галущенко О.І.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
представника
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_2 на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 30.05.2006 р. у справі за
позовом
ОСОБА_2 до Веселинівської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай),
встановила:
13.04.2006 р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до Веселинівської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай) як працівнику соціальної сфери села.
Позивачка зазначала, що з 20.05.1996 до 26.02.2000 р. р. працювала в дитячому садку КСП "Червона Україна" і згідно з Указом Президента України від 08.08.1995 р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" мала право на отримання з резервного фонду земельної частки, як працівнику соціальної сфери села.
До того, рішенням Покровської сільради від 24.02.2000 р. вона була включена до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай) із земель резервного фонду.
В той ж час, їй було відмовлено у видачі сертифіката, яким посвідчується право на земельну частку, з посиланням на відсутність у неї такого права.
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 30.05.2006 р. постановлено про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, які свідчать про наявність у неї права на земельну частку.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
До прийняття Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 p., питання розпаювання земель сільськогосподарських підприємств., відповідно до повноважень, визначених ч.2 ст. 25 Конституційного договору від 08.06.1995 р. та п. 4 Розділу XV Перехідних положень Конституції України, були врегульовані Указами Президента України.
Зокрема, п. 2 Указу "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" № 720 від 08.08.1995 р. було визначено, що право на земельний пай( частку) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства.
При цьому, п. 7 зазначеного Указу передбачалось, що створюваний під час передачі земель у колективну власність, резервний фонд використовується дя передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
З матеріалів справи вбачається, що Державний акт на право колективної власності на землю вперше видано КСП "Червона Україна"" 26.12.1995 р.
З наданої позивачкою трудової книжки видно, що вона з 26.05.1996 р. була членом зазначеного сільськогосподарського підприємства і у відповідності до вимог ст.10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", п. п.. 2, 7 коментованого Указу Президента України, набула право на отримання земельної частки (паю).
Більш того, рішеннями Покровської сільської ради від 24.02.2000 р. була надана згода на перевід земель резервного фонду для передачі у власність колишнім членам КСП та іншим громадянам, згідно з вимогами п. 7 Указу Президента, відповідно до затвердженого списку та передано додатково для цієї мети 180, 5 га землі.
З цих рішень вбачається, що ОСОБА_2 ( дівоче прізвище - ОСОБА_3) була внесена до списку під НОМЕР_1 для виділення паю у розмірі 7,93 га., але після набуття громадянства.
На час звернення до віповідача з проханням про видачу сертифікату позивачка є громадянкою України і постійно проживає в с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області.
Вирішуючи спір, суд не дослідив належним чином цих обставин і не дав належної оцінки доказам, які свідчать про наявність підстав для визнання за позивачкою права на земельну частку (пай).
Встановлене є підставою для скасування рішення і ухвалення нового, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 309 ПК України.
Ухвалюючи нове рішення, судова колегія виходить з таких установлених фактів.
Державний акт на право колективної власності на землю вперше видано КСП "Червона Україна"" 26.12.1995 р.
З 25.05.1996 р. позивачка стала членом зазначеного сільськогосподарського підприємства.
Рішеннями Покровської сільської ради від 24.02.2000 р. була надана згода на перевід земель резервного фонду для передачі у власність колишнім членам КСП та іншим громадянам згідно з вимогами п. 7 Указу Президента, відповідно до затвердженого списку та передано додатково для цієї мети 180, 5 га землі.
З цих рішень вбачається, що ОСОБА_2 ( дівоче прізвище - ОСОБА_3) була внесена до списку під НОМЕР_1 для виділення паю у розмірі 7,93 га., але після набуття громадянства.
На час звернення до віповідача з проханням про видачу сертифікату позивачка є громадянкою України і постійно проживає в с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області.
Встановлені обставини свідчать про те, що позивачка набула право на земельну частку пай у розмірі 7, 93 га із земель запасу і їй має бути виданий сертифікат встановленого зразку.
Керуючись ст. ст.303, 307,309,316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 30.05.2006р. - скасувати і постановити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну частку ( пай) у розмірі 7, 93 умовних кадастрових га. із земель запасу в межах території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.