Справа 22ц -1320 Головуючий по 1 інстанції - Орленко Л.О.
Категорія - 18 Доповідач апеляційної інстанції- Данилова 0.0.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Лисенка П.П.
суддів Данилової О.О., Кутової Т.З.
при секретарі Негрун І.О. за участю представника позивача Гожбура М.А. відповідачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом
закритого акціонерного товариства "Приватбанк" в особі Миколаївської філії
/ далі Банк/
до ОСОБА_1
про примусове виконання зобов'язань
УСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року Банк звернувся з позовом до ОСОБА_1 про примусове виконання зобов'язань, а саме стягнення 3050 грн.74 коп..
Позивач зазначав, що ОСОБА_1не виконала умов кредитного договору від 19 грудня 2003 року та станом на 10 жовтня 2004 року заборгувала суму кредиту, процентів за користування та пеню у розмірі 2796 грн. 22 коп., які з неї було стягнуто рішенням Веселинівського районного суду від 19 листопада 2004 року. Але і з цього часу відповідачка не виконувала взяті зобов'язаня, а тому станом на 27 вересня 2005 року додаткового заборгувала проценти за користування кредитом та пеню розміром 3050 грн.74 коп.
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2006 року позов задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просила рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на суперечності наданих позивачем доказів та невірну оцінку встановлених обставин.
Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Так, задовольняючи позов Банку, суд обгрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 своєчасно не повернула суму кредиту за кредитним договором від 19 грудня 2003 року, а тому відповідно до вимог підпункту "б" абзаці 2 пункту 2.3.2 та пункту 4.1 цього договору / а.с.5-6/ має сплатити:
· відсотки за фактичний строк його використання, а саме 2398 грн.01 коп. станом на 29 вересня 2005 року, та
· пеню в розмірі 0,15% від суми погашеної заборгованості за кожний день прострочення платежу, що на той же час складає 652 грн. 73 коп.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам цивільного законодавства щодо виконання договірних зобов'язань.
З доводами апелянта про те, що стягнення з неї за судовим рішенням боргу станом на жовтень 2004 року припинило дії кредитного договору та передбачених ним обов'язків, колегія погодитися не може.
Так, відповідно до ч.І ст.1048 ЦК України проценти за договором позики мають виплачуватися до дня повернення позики. Таку ж за змістом умову містять і пункт 2.2.2 та підпункту "б" абзаці 2 пункту 2.3.2 кредитного договору. Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, само по собі судове рішення не припиняє дію зобов'язань, а висновку щодо розірвання кредитного договору воно не містить / а.с.9/.
Не мають правового значення і посилання апелянта на недійсність кредитного договору через розбіжності у номерах / НОМЕР_1 та НОМЕР_2 -а.с.4,83/. По-перше, факт зобов'язань відповідачки та розмір заборгованості за кредитним договором вже встановлено судовим рішенням. А, по-друге, ці розбіжності пов'язані з виправленням описки у прізвищі позичальниці, про що вона була своєчасно повідомлена. Крім того, ОСОБА_1 і при розгляді попередньої судової справи, і цієї справи не заперечувала факту укладання кредитного договору 19 грудня 2003 року на зазначених умовах.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які би спростовували висновки суду чи доводили би порушення ним вимог цивільного та процесуального законодавства, колегія не вбачає і підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.308,315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 10 квітня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскарЖ^на в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді: