РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/6899/2012Головуючий суду першої інстанції:Злотніков В.Я.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

РІШЕННЯ

"11" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіХарченко І.О.

СуддівЛюбобратцевої Н.І. Філатової Є.В.

При секретаріПостіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського» до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди,

за апеляційною скаргою Державної установи «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського» на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

04 травня 2012 року Державна установа «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що у 2005 році ОСОБА_8 закінчила університет та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Педіатрія». Була направлена на роботу до Джанкойської ЦРЛ на посаду лікаря загальної практики - сімейний лікар. Згідно умов договору, укладеного між університетом та студенткою ОСОБА_8, університет зобов'язався обучити її на лікувальному факультеті, а ОСОБА_8 в свою чергу зобов'язалась після закінчення навчання відробити не менш трьох років за місцем направлення. Однак, ОСОБА_8 були порушені приписи пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996 року та умови договору, у зв'язку з чим вона повинна відшкодувати державі суму затрат, понесених на її навчання. Оскільки відповідачка не відшкодовує цю суму в добровільному порядку, вони змушені звернутися до суду. Просили стягнути з ОСОБА_8 на користь держави заборгованість в сумі 20 034 грн. 30 коп. та судовий збір.

Рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2012 року у задоволенні позову Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського» до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди відмовлено.

З таким рішенням суду не погодилася Державна установа «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського» та подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як необґрунтоване, постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

До суду від відповідачки ОСОБА_8. надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій вона просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити й наполягала на застосуванні до спірних відношень строку позовної давності.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Учасники процесу були належним чином повідомлені про місце та час слухання справи, але в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення слухання по справі суду не надали, їх явка до суду не визнана обов'язковою, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає відхиленню, проте повністю погодитися з висновками суду першої інстанції колегія суддів не може і вважає за необхідне оскаржуване судове рішення скасувати й ухвалити по справі нове рішення про відмову в позові, але з інших мотивів та підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частини 3 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

На підставі статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляться на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання вищезазначеної норми Закону був розроблений Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992.

Відповідно до пункту 4 Порядку, керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду. Згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 1999 року між Кримським державним медичним університетом імені С.І.Георгієвського Міністерства охорони здоров'я України та ОСОБА_8 був укладений договір про підготовку спеціаліста з вищою освітою (аркуш справи 7).

Згідно з договором від 01.09.2009 року університет зобов'язався забезпечити якісну теоретичну та практичну підготовку спеціаліста з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця, а студент зобов'язується прибути після закінчення університету на місце направлення і відпрацювати не менш трьох років.

Отже, між сторонами існують договірні відносини.

Відповідно до приписів статей 627-629, 526 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Умовами договору не передбачено відшкодування студентом вартості навчання на користь позивача - Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського».

З матеріалів справи вбачається, що отримавши в 2004 році відповідну освіту та пропозицію щодо працевлаштування (аркуш справи 8) ОСОБА_8 до місця роботи не з'явилася.

Відповідно до пунктів 8, 14 вищезазначеному Порядку, випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років. У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Як вбачається зі змісту пункту 11 постанови Кабінет Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 266 «Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконання» у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1650, контроль за виконанням державного замовлення покладається на державних замовників.

Позивач - Державна установа «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського» не є державним замовником, а є виконавцем державного замовлення.

Тобто, позивач не є належним позивачем по справі . Доказів уповноваження належним позивачем на подання цього позову саме Державною установою «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського» суду не надано.

Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог позивача, але з інших правових підстав.

Відповідно до пунктів 2, 3 та 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303-305, 307, 309, 313-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Державної установи «Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського» - відхилити.

Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2012 року скасувати та ухвалите нове рішення.

Відмовити Державній установі «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгіївського» у позові до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди, з інших правових підстав.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: І.О.Харченко Н.І.Любобратцева Є.В.Філатова